Наумчук В. В., аспірант, Поліський національний університет, м. Житомир, Україна

e-mail: Vnaumchuk@icloud.com

Оцінка соціально-економічної ефективності регулювання земельних відносин в Україні: результати соціологічного дослідження

Здійснено глибокий аналіз соціо-економічної ефективності регулювання земельних відносин в Україні, обстежуючи широкий спектр аспектів, які впливають на цю сферу. Серед ключових вимірів оцінки виокремлено соціальний, екологічний та економічний аспекти. Соціальний аспект оцінки охоплює розгляд впливу земельних відносин на загальний рівень життя населення, зокрема, як доступність земельних ресурсів впливає на різні соціальні групи, та як ці відносини сприяють або перешкоджають соціальній стабільності та справедливості.

Доведено, що екологічний аспект включає всебічний аналіз впливу використання земель на довкілля, включаючи збереження біорізноманіття, стан ґрунтів, водних ресурсів та загальний стан екосистем. Важливість цього аспекту полягає у визначенні методів землекористування, які мінімізують негативний вплив на навколишнє середовище, сприяють сталому розвитку та забезпечують збалансоване використання природних ресурсів. Економічний аспект дослідження оцінює ефективність використання земельних ресурсів в контексті їх впливу на економічне зростання, розвиток аграрного сектору та загальну інвестиційну привабливість земельного ринку.

Встановлено, що 41% респондентів висловлюють необхідність модифікації існуючого законодавства з метою ефективного завершення земельної реформи. Вони вказують на усвідомлення потреби у подальших змінах для адекватного регулювання земельних відносин. Це підтверджує, що, незважаючи на досягнутий прогрес, правова система вимагає додаткових заходів для забезпечення інтересів всіх зацікавлених сторін. Додатково, 26% учасників опитування вважають, що наявне законодавство не вистачає для успішної реалізації реформи. Вони вказують на серйозні прогалини, які можуть ускладнити створення ефективного ринку земель. Ці дані вказують на розмаїття думок стосовно ключових аспектів законотворчості, необхідних для завершення земельної реформи, та підкреслюють важливість комплексного підходу до регулювання земельних відносин.

Ключові слова: земельні відносини; регулювання; інституційне забезпечення; державне управління; соціологічне дослідження; вплив війни.

Література:

1. Башлик, Д. (2020). Комплексна програма дій у сфері управління земельними відносинами та геопросторових даних. URL: http://zakarpatska.land.gov.ua/derzhheokadastr-pidpysav-kompleksnu-prohramu-dii-u-sferi-upravlinnia-zemelnymy-vidnosynamy-ta-heoprostorovykh-danykh/
2. Верховна Рада України. (2011). Закон України “Про Державний земельний кадастр” від 07.07.2011 № 3613-VI URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show
3. Верховна Рада України. (2021). Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин” від 28.04.2021 року № 1423-IX, URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1423-20#Text
4. Верховна Рада України. (2022). Концепція загальнодержавної цільової програми використання та охорони земель від 19.01.2022 року №70-р., URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/70-2022-%D1 %80#Text
5. Кабінет Міністрів України. (2020). Постанова “Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин”, URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1113-2020-%D0 %BF#Text
6. Кулинич, П. (2020). Земельне законодавство України періоду земельної реформи: основні тенденції розвитку. Право України, 5, 63-75.
7. Титаренко, Т. Г. (2015). Функціональна характеристика діяльності суб’єктів державного управління земельними відносинами. Проблеми і перспективи економіки та управління, 1, 222-234
8. Третяк, А., Третяк, В., Прядка, Т., Третяк, Р., & Капінос, Н. (2021). Методологія державного управління земельними ресурсами та землекористуванням. Агросвіт, 20, 14-21.
9. Pryshliak N., Dankevych V., Tokarchuk D., Shpykuliak O. The sowing and harvesting campaign in Ukraine in the context of hostilities: challenges to global energy and food security. Energy Policy Journal 2023; 26(1):145–168.
10. Данкевич Є. М., Данкевич В. Є. Екологічні особливості ведення сільськогосподарського виробництва на забруднених радіонуклідами територіях з використанням японського досвіду. Вісн. ЖНАЕУ. 2016. № 1 (55). т. 3. С. 24–37.
11. Dankevych V., Dankevych Y. Management of forest and water resources in the context of administrative-territorial reform: the experience of Poland. The scientific heritage. Vol. 6, № 55. 2020. pp. 27-31.
12. Підсумковий документ Міжнародної конференції з питань відновлення України (URC 2022) «Декларація Лугано» Лугано. 4-5 липня 2022 року. URL: https://ua.urc2022.com/materiali-konferenciyi
13. Стратегія розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року, Схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 р. № 526-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws
14. Писаренко Т. В., Куранда Т. К. та ін. Реалізація пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки та отримані результати у 2021 р.: аналітична довідка. Київ : УкрІНТЕІ, 2022. 53 с.
15. Вишлінський Г., Репко М. та ін. Економіка України під час війни: звіт за жовтень 2022. Центр економічної стратегії, German Economic Team, 22 с.
16. Skydan O.V., Dankevych V. Ye., Fedoniuk T. P., Dankevych Ye.M, Yaremova M. I. European green deal: Experience of food safety for Ukraine. International Journal of Advanced and Applied Sciences, 9(2) 2022, Pages: 63-71
17. Данкевич В.Є., Данкевич Є.М., Бондарчук Н.В., Стрільчук В.А. Європейська зелена угода: дорожня карта збалансованого природокористування в умовах децентралізації. Проблеми економіки. № 1 (47) С. 185–191.