Головна відповідальність автора полягає у представленні точного звіту про дослідження, а також об’єктивного обговорення його значущості.

Автори повністю відповідають за зміст статей та за факт їх публікації.

Початкові звіти про результати досліджень мають бути достатньо повними та містити необхідні посилання на доступні джерела інформації.

Автор повинен цитувати ті публікації, які мають вирішальний вплив на зміст дослідження, а також ті, що можуть швидко ознайомити читача з попередніми роботами, важливими для розуміння дослідження. За винятком оглядів, необхідно мінімізувати цитування робіт, що не мають прямого відношення до теми. Автор зобов’язаний проводити пошук літератури, щоб знайти та процитувати оригінальну публікацію, яка описує дослідження, тісно пов’язане з темою. Також необхідно зазначати відповідне джерело критичних матеріалів, використаних у роботі, якщо ці матеріали не були отримані автором.

Будь-які незвичні ризики, що виникли під час дослідження, мають бути чітко зазначені в рукописі, який подається для публікації.

Слід уникати фрагментації звітів про дослідження. Науковець, який виконав обширну роботу над системою або групою пов’язаних систем, повинен організувати публікацію так, щоб кожен звіт давав повну картину окремого аспекту загального дослідження.

Неприпустимо, щоб автор подавав рукописи, що описують суттєво те саме дослідження, до більше ніж одного журналу для первинної публікації. Загалом допустимо подавати рукопис для повної статті, яка розширює раніше опублікований короткий попередній звіт ( «communication» або «letter») тієї ж роботи. Однак під час подання слід повідомити редактора про попередню публікацію, а попередній звіт повинен бути процитований у рукописі.

Автор повинен вказувати джерело всієї цитованої або використаної інформації, за винятком загальновідомої. Інформація, отримана приватно, наприклад під час розмов, листування або обговорень з третіми особами, не повинна використовуватися або подаватися у роботі автора без явного дозволу дослідника, від якого походить інформація. Інформація, отримана під час конфіденційних послуг, таких як рецензування рукописів або грантових заявок, повинна оброблятися аналогічно.

Іноді експериментальне або теоретичне дослідження може обґрунтовувати критику роботи іншого науковця. У відповідних випадках така критика може бути представлена в опублікованих статтях. Проте особиста критика в жодному випадку не вважається допустимою.

Співавторами статті повинні бути всі особи, які внесли значний науковий внесок у виконану роботу та поділяють відповідальність за результати. Адміністративні відносини до дослідження самі по собі не дають права на співавторство (але іноді може бути доцільно зазначити значну адміністративну допомогу). Автор, який подає рукопис на публікацію, бере на себе відповідальність за включення всіх доречних осіб як співавторів і виключення недоречних. Автор, що подає рукопис, повинен надіслати кожному живому співавтору проєкт рукопису та отримати його згоду на співавторство.

Автори повинні повідомляти редакційну колегію журналу про будь-які потенційні конфлікти інтересів (наприклад, консалтингові або фінансові інтереси компаній), які можуть бути пов’язані з публікацією результатів, представлених у рукописі. Автори не повинні мати значущих особистих фінансових інтересів, зайнятості або інших зв’язків із суб’єктами, що можуть вплинути на результати, описані у рукописі.