Шолопак В. А., бакалавр кафедри фінансів, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, Івано-Франківськ, Україна

ORCID ID: 0000-0001-7492-3578
e-mail: vladsholopak@gmail.com

Комунікація центрального банку: заява про наміри

Анотація. Нерозуміння та неправильне тлумачення дій центрального банку ринками призводять до невизначеності. Як наслідок, мінливість інфляції, цін та активів збільшується. Низька відсоткова ставка в сучасному макроекономічному середовищі — звична справа. За таких обставин економіці так складно адаптуватися до зовнішніх змін, тому неефективність, спричинена неправильними або несвоєчасними заявами регулятора, може погіршити проблему та спровокувати невиправдані ризики. Ці нові умови призвели до змін у способах висвітлення інформації.

Таким чином, метою статті є систематизація основних закономірностей механізму прямих вказівок у монетарній політиці із застосуванням у таких розвинутих економіках як: Японія, Велика Британія, Сполучені штати Америки та Європейський союз. Визначено основні тенденції у застосуванні заяв під час криз 2008 та 2020 років. З’ясовано, чому цілями є 2% інфляція з описом грошово-кредитних та комунікаційних інструментів.

Визначено, що заяви центрального банку впливають на прийняття рішень різними суб’єктами ринку і їх можна поділити на економічні прогнози та заяви про наміри. Згідно з класифікацією заяв про наміри було зроблено аналіз заяв 2020 р. у порівнянні з класифікацією заяв 2008 р. для кожної із досліджуваних країн. Встановлено, що відбулося зміщення з економічних прогнозів в сторону заяв про наміри. Для чотирьох центральних банків було виділено модель, яка складається із чотирьох елементів: ціль, монетарні інструменти, підхід до заяв, комунікаційні інструменти.

Встановлено, що під час кризи почали використовувати такі нові типи заяв з умовою та заяв на основі календаря. Найпоширенішим монетарним інструментом, який фігурує в заявах це відсоткова ставка. Спільними цілями для усіх центральних банків є зосередження на ціновій стабільності, яка виражається в інфляції 2%. Ця ціль обов’язково має бути довгострокова та в цифровому вираженні, для ефективної стабілізації інфляційних очікувань та зниження волатильності. Всі банки прагнуть до простоти та чіткості в заявах, тому використовують для цього широкий спектр інформаційних інструментів.

Keywords: комунікації центрального банку; прямі вказівки; інструмент нетрадиційної монетарної політики.

Література:

1. European Central Bank. (2020). What is forward guidance? How does it work in practice? Retrieved from https://www.ecb.europa.eu/explainers/tell-me/html/what-is-forward_guidance.en.html [in England].
2. Bundick, B. & Smith, A. (2018). Does Communicating a Numerical Inflation Target Anchor Inflation Expectations? Evidence & Bond Market Implications. Federal Reserve Bank of Kansas City Research Working Paper doi: https://doi.org/10.18651/RWP2018-01[in England].
3. Shirai, S. (2013). Bank of Japan Monetary Policy and Forward Guidance in Japan. Speeches at the International Monetary Fund and the Board of Governors of the Federal Reserve System. Washington, D.C: Bank of Japan, pp. 1-20 [in England].
4. Federal Reserve System. (2020). What is forward guidance, and how is it used in the Federal Reserve’s monetary policy? Retrieved from https://www.federalreserve.gov/faqs/what-is-forward-guidance-how-is-it-used-in-the-federal-reserve-monetary-policy.htm [in England].
5. Campbell, J. R.,  Evans, Ch. L., Fisher, J. DM & Justiniano, A. (2012). Macroeconomic Effects of Federal Reserve Forward Guidance [with Comments and Discussion]. Brookings Papers on Economic Activity, 1-80 [in England].
6. Ehrmann, M., Gaballo, G., Hoffmann P. & Strasser, G. (2019). Can more public information raise uncertainty? The international evidence on forward guidance. Working Paper Series. Retrieved from https://www.ecb.europa.eu/pub/pdf/scpwps/ecb.wp2263 ~d433238380.en.pdf [in England].
7. Bank of England. (2013). Monetary Policy Trade-Offs and Forward Guidance. Retrieved from https://www.bankofengland.co.uk/-/media/boe/files/inflation-report/2013/monetary-policy-trade-offs-and-forward-guidance.pdf [in England].
8. Samarina, A. & Apokoritis, N. (2020). Evolution of monetary policy frameworks in the post-crisis environment. SSRN Electronic Journal. doi: 10.2139/ssrn.3515347 [in England].
9. Bank of England. (2020). Monetary Policy Summary. Retrieved from https://www.bankofengland.co.uk/-/media/boe/files/monetary-policy-summary-and-minutes/2020/september-2020.pdf [in England].
10.  European Central Bank. (2014). Monthly Bulletin, 65-73. Retrieved from https://www.ecb.europa.eu/pub/pdf/mobu/ mb201404en.pdf [in England].
11.  Lane, Ph. (2020). The monetary policy toolbox: evidence from the euro area. 2020 U.S. Monetary Policy Forum. New York: Initiative on Global Markets at the University of Chicago Booth School of Business [in England].
12.  Lagarde, Ch. & Guindos, L. (2020). Press Conference. Governing Council of the European Central Bank. Frankfurt am Main: European Central Bank [in England].
13.  Federal Reserve issues FOMC statement. (2020). Retrieved from https://www.federalreserve.gov/newsevents/ pressreleases/monetary20201105a.htm [in England].
14. Rudebusch, G. D. & Swanson, E. (2012). The Bond Premium in a DSGE Model with Long-Run Real and Nominal Risks. American Economic Journal: Macroeconomics, 4(1), 43-105. doi: 10.1257/mac.4.1.105 [in England].
15. Bernanke, B. S. (2013). Communication and Monetary Policy. Speech at the National Economists Club Annual Dinner, Washington, D.C: Federal Reserve System, pp. 1-18 [in England].