Захарченко Н. В., доктор економічних наук, професор кафедри економіки, права та управління бізнесом, Одеський національний економічний університет, м. Одеса, Україна

ORCID ID: 0000-0002-9895-531Х
e-mail: nvzakharchenko777@gmail.com

Антикризове управління в міжнародному бізнесі у період пандемії COVID-19

Нещодавні світові кризові події, спричинені пандемією COVID-19, мали значний вплив на європейські та світові компанії. Зокрема, вони зосередилися на перших двох пандеміях, через які світова ситуація зазнала подібних обмежень у глобальному масштабі (грип Конго в Гонконзі в 1968 році, спалах свинячого грипу у 2009 році), різні катастрофи та природні неминучі нещасні випадки, непередбачувані події, такі як терористичні дії тощо.

Метою статті є вивчення невирішених аспектів цифрової трансформації управління людськими ресурсами під час пандемії, які потребують подальших досліджень, зокрема для виявлення та узагальнення тенденцій і факторів, що сприяють цим змінам, а також виявлення проблем і перешкод, що виникають у процесі.

Результати дослідження свідчать, що компанії повинні бути готові працювати заздалегідь, щоб бути стійкими та мати хоча б певну стабільність і конкурентну перевагу під час криз. Системи антикризового управління аналізуються і базуються на чотирьохрівневій циркулярній моделі, більш відомій як модель PPRR. Також будь-яка організація повинна бути готова до різних криз, які можуть бути короткостроковими або довгостроковими. Проаналізовано трирівневу систему кризового реагування, яка складається з: передкризового періоду підготовки; плану дій на випадок непередбачених ситуацій, який спрямований на збереження максимального потоку надходжень, витримуючи при цьому мінімальні труднощі від кризи; етапу реабілітації, на якому необхідно провести ретельний аналіз, який здійснюється з метою покращення майбутньої реакції на кризу. Огляд свідчить, що управління ризиками, в першу чергу, допомагає забезпечити посткризове оновлення, стабільність і зростання, зменшити нестабільність доходів, підвищити довіру зацікавлених сторін, захистити активи організації та відповідати страховим, законодавчим і нормативним вимогам. Це означає, що структуроване управління ризиками має бути включене в існуючі операції та стати невід’ємною частиною ключових процесів прийняття рішень.

Отже, можна зробити висновок, що план управління ризиками має постійно оновлюватися, філософія повинна мати можливість змінюватися та вдосконалюватися з урахуванням змін зовнішніх чи внутрішніх факторів.

Ключові слова: менеджмент; ризик; антикризове управління; кризові комунікації; волатильність доходів.

Література:

1. Bell, S. (2019). Organisational resilience: A matter of organisational life and death Contin Resil Rev, 1, 5-16 [in English].
2. Glossary of summaries-EUR-Lex (2021). Official web-site. Retrieved from : https://eur-lex.europa.eu/summary/glossary/sustainable_development.html [in English].
3. Borodzicz, E. (2014). BS 11200:2014: Crisis Management. Guidance and Good Practice. BSi. Retrieved from : https://shop.bsigroup.com/ProductDetail?pid=000000000030274343 [in English].
4. European Committee for Standardisation (2018). Crisis management – Guidance for developing a strategic capability [in English].
5. Deloitte (2019). Stepping in: The board’s role in crisis management. Deloitte Touche Tohmatsu Limited. Retrieved from  : https://www2.deloitte.com/content/dam/Deloitte/uk/Documents/risk/deloitte-uk-risk-global-on-the-boards-agenda-crisis-management.pdf [in English].
6. Coppola, D. (2020). Introduction to International Disaster Management. Aufl. Oxford: Butterworth-Heinemann [in English].
7. Directorate-General for Structural Reform Support, & Tubb, H. (2021, October). Crisis management, coordination and capacities. European Commission. Retrieved from : https://doi.org/10.2887/476769 [in English].
8. Sapir, A. (2020) Why has COVID-19 hit different European Union economies so differently? Policy Contribution, 18, 1-13. Retrieved from : https://www.bruegel.org/wp-content/uploads/2020/09/PC-18-2020-22092020-final.pdf [in English].
9. Weinstock, L. R. (2021). COVID-19: Employment Across Industries. Congressional Research Service. Retrieved from : https://crsreports.congress.gov/product/pdf/IN/IN11564 [in English].
10. Servane Gueben-Venière, Valérie November. (2020). Crisis management as an evolutive and adaptable infrastructure. Retrieved from : https://hal-enpc.archives-ouvertes.fr/hal-02518041/document [in English].
11. Peterson, J., Ramsden-Knowles, B., & Butler, M. (2021). Crisis management in the age of disruption. PricewaterhouseCoopers LLP. Retrieved from : https://www.pwc.co.uk/risk/assets/pdf/crisis-management-age-of-disruption.pdf
12. Leonard, H. & Howitt, A. (2020). Crisis Communications for COVID-19. Harvard University. Retrieved from : https://www.hks.harvard.edu/sites/default/files/centers/research-initiatives/crisisleadership/files/PCL_Crisis-Communications_Web20200427.pdf [in English].
13. Deloitte. (2016). A crisis of confidence. Deloitte Touche Tohmatsu Limited. Retrieved from :  https://www2.deloitte.com/content/dam/Deloitte/us/Documents/risk/us-aers-global-cm-survey-report.pdf [in English].