Пурвохаваті Юліана, аспірант, факультет економіки, Університет Шривіджая, Палембанг, Індонезія

ORCID ID: 0000-0002-1401-7693
e-mail: yulianapurwohawati@gmail.com

Робіані Бернадетте, професор факультету економіки, Університет Шривіджая, Палембанг, Індонезія

ORCID ID: 0000-0002-9098-4319
e-mail: bernadetterobiani64@yahoo.co.id

Меутіа Інтен, доктор економічних наук, викладач факультету економіки, Університет Мухаммадіях Палембанг, Палембанг, Індонезія

ORCID ID: 0000-0002-2418-0283
e-mail: inten26@yahoo.com

Практичні аспекти екологічного обліку корпоративних результатів

Анотація. Встановлено, що екологічного обліку застосовується недостатньо, оскільки підприємства найчастіше розглядають його впровадження з двох сторін: по-перше, це принесе користь галузі, але по-друге, підвищить суму витрат за рахунок екологічних витрат. Сукупність вибірки у статті становить 184 промислові компанії, серед яких як державні підприємства, так і публічні компанії. Методика вибірки базувалася на цілеспрямованій вибірці таким чином, що до неї увійшли 18 публічних компаній. Дані, використані в дослідженні, є історичними даними, зокрема – фінансові дані, дані про прибуток на акцію та оцінка запасів у компаніях, які застосовують екологічний облік та котируються на Індонезійській фондовій біржі.
Метою дослідження є визначення впливу застосування екологічного обліку на прибуток на акцію та оцінку запасів (до та після його впровадження) на різних суб’єктах господарювання.
Результати дослідження свідчать, що існують суттєві відмінності та позитивний ефект між доходами до застосування екологічного обліку та доходами після його застосування. Вивчаючи вплив екологічного обліку за ціною акцій встановлено, що не існує суттєвої різниці між ціною акцій до і оцінкою акцій після його впровадження, оскільки на момент застосування екологічного обліку функціонують три публічні торгівельні компанії, які продають первинні акції (IPOs).
Таким чином, встановлено суттєві відмінності та позитивний ефект між прибутками до застосування екологічного обліку та прибутками після його застосування.  При цьому встановлено, що, на наше переконання, не існує суттєвої різниці між ціною акцій до і оцінкою акцій після впровадження екологічного обліку.

Ключові слова: прибуток на акцію, оцінка запасів, екологічний облік, продуктивність компанії.

Література:

1. Astuti, N. & Susilo, J. (2014). Penyusunan Model Green Accounting Untuk Perusahaan Melalui Perhatian, Keterlibatan, Pelaporan Akuntansi Lingkungan Dan Auditnya. Permana, 5(2), 17–32.
2. Ratna, S. M. (2016). Dampak Green Accounting terhadap Kinerja Keuangan.
3. Brigham, E. F. & Houston, J. F. (2010). Manajemen Keuangan (Buku 1) (Edisi 8), no. Buku 1, 628.
4. Noor (2015). Pengaruh Return on Assets Leverage, Corporate Governance dan Sites Growth terhadap Tax Efficience pada Perusahaan Manufaktur di Bursa Efek Indonesia.
5. Ikhsan, A. (2008). Pengenalan Akuntansi Lingkungan.
6. Hidayat, M. (2016). Perkembangan Green Accounting Dan Penerapannya Dalam Menjawab Permasalahan Lingkungan Di Indonesia, 53(9), 1689–1699. doi: 10.1017/CBO9781107415324.004.
7. Lako, A. (2016). Transformasi Menuju Akuntansi Hijau. PA Indones., no. December, 52–54.
8. Hadjoh and Sukarta (2012). Pengaruh Ukuran Perusahaan, Kinerja Keuangan dan Eksposur Media opada Pengungkapan Informasi Lingkungan.
9. Saymeh and A. Shoubaqi (2015). Perceptions of Environmental Accounting in the Jordanian Pharmaceutical Industries.
10. Henny and Murtanto (2001). Analisis Pengungkapan Sosial pada Laporan Tahunan. Media Ris. Akuntansi, Audit. dan Inf., 1.
11. Sugiyono (2014). Metode Penelitian Kuantitatif Kualitatif dan R & D, Cetakan ke. Bandung: Alfabeta Bandung
12. Moerdiyanto (2010). Pengaruh tingkat pendidikan manajer terhadap kinerja perusahaan. Cakrawala Pendidik, 1, 2–3.
13. Chariri and Ghozali (2008). Teori Akuntansi.
14. Kasmir (2014). Analisa Laporan Keuangan. PT. Raja Grafindo Persada,.
15. Sartono (2001). Manajemen Keuangan Teori dan Aplikasi. Yogyakarta BPEF.
16. Sherine, C. & Jacob, J. (2012). Green Accounting and Management for Sustainable Manufacturing in Developing Countries,” Int. J. Bus. Manag., 7(20), 36–43. doi: 10.5539/ijbm.v7n20p36.