Мажара Г. А., аспірант, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського», Київ, Україна

e-mail: SkyDoor13@gmail.com

Капустян В. О., доктор фізико-математичних наук, професор, завідувач кафедри математичного моделювання економічних систем, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського», Київ, Україна

ORCID ID: 0000-0002-5035-809X
e-mail: kapustyanv@ukr.net

Гіперболізоване дисконтування на прикладах поведінки економічних агентів з різними когнітивними функціями

Дисконтована корисність (DU) широко використовується для моделювання міжчасового вибору в економіці та інших галузях, наприклад, у поведінковій екології в біології. Модель DU передбачає, що особи, які приймають рішення, роблять поточні вибори, які максимізують дисконтовану суму миттєвих благ у майбутніх періодах. Найбільш поширеним припущенням є те, що особи, які приймають рішення, дисконтують майбутню корисність у момент часу t за допомогою експоненційно зменшуваного коефіцієнта дисконтування.

Гіперболічне дисконтування передбачає, що агенти відносно далекоглядні, коли оцінюють нагороди в різний час в майбутньому, але прагнуть до негайного задоволення, коли це можливо. Гіперболічне дисконтування може бути пов’язано з конкуренцією нейронної активності між афективною і когнітивною системами мозку. Основним наслідком гіперболічного дисконтування є те, що поведінка осіб, що приймають рішення, буде непослідовною: особи, які приймають рішення, можуть не прийняти того рішення, яке планували прийняти (коли вони оцінювали рішення в більш ранні періоди), коли настане фактичний час. Ця властивість корисна, тому що вона створює спосіб для моделювання проблем самоконтролю і зволікання. З огляду на фіксований пул ресурсів (наприклад, гроші або час), люди можуть захотіти вибрати послідовність подій, щоб максимізувати їх загальне задоволення. На жаль, гіперболічне дисконтування ускладнює це. Люди не можуть скористатися вподобаними варіантами, які стають особливо приємними тільки в рідкісних випадках. Наприклад, можна запропонувати людям з часом вибирати альтернативи, щоб середнє задоволення було однаковим для кожної альтернативи (це називається меліорацією). Тут люди занадто багато уваги приділяють тому, скільки задоволення доставляє благо при поточній нормі споживання. Вони також повинні враховувати потенційне задоволення, яке може бути отримано при очікуванні споживання блага.

Ключові слова: поведінкова економіка; ігрові задачі; когнітивні функції; динамічні задачі декількох періодів.

Література:

1. Samuelson P. A Note on the Measurement of Utility. Review of Economic Studies. 1937. № 4. 155-161.
2. Thaler R. Toward a Positive Theory of Consumer Choice. Journal of Economic Behavior and Organization. 1980. № 1. pp. 39-60.
3. Thaler, R. Some Empirical Evidence on Dynamic Inconsistency. Economic Letters. 1981. № 8. pp. 201-207.
4. Ainslie G. Specious Reward: A Behavioral Theory of Impulsiveness and Impulse Control. Psychological Bulletin. 1975. №82 (4). pp.463-496.
5. Holcomb J., Nelson P. Another Experimental Look at Individual Time Preference. Rationality and Society. 1992. № 4 (2). pp.199-220.
6. Pender J. Discount Rates and Credit Markets: Theory and Evidence from Rural India. Journal of Development Economics. 1996. №50 (2). pp. 257-296.
7. McClure S., Laibson D., Loewenstein G. and Cohen J. Separate Neural Systems Value Immediate and Delayed Monetary Rewards. Science. 2004. №306. pp.503-507.
8. O’Donoghue T. and Rabin M. Doing It Now or Later. American Economic Review. 1999. №89 (1).103-124.
9. Phelps E., Pollak R. On Second-Best National Saving and Game-Equilibrium Growth. Review of Economic Studies. 1968. №35 (2). pp. 185-199.
10. Laibson D. Golden Eggs and Hyperbolic Discounting. Quarterly Journal of Economics. 1997. №12 (2). pp. 443-477.
11. O’Donoghue T., Rabin M. Incentives for Procrastinators. Quarterly Journal of Economic. №114. pp. 769-816.
12. O’Donoghue, T. Rabin M. Addiction and Self- Control, in Elster, J. (ed.), Addiction: Entries and Exits, Russell Sage Foundation 1999.
13. O’Donoghue T. Rabin M. Choice and Procrastination. Quarterly Journal of Economics. 2001. №116. pp. 121-160.
14. O’Donoghue T., Rabin M. Self Awareness and Self Control, in Baumeister, R., Loewenstein G. and D. Read, (eds.), Time and Decision: Economic and Psychological Perspectives on Intertemporal Choice, Russell Sage Foundation, 2003.
15. Ariely D. and Wertenbroch K. Procrastination, Deadlines, and Performance: Self-control by Precommitment. Psychological Science. 2002. №13 (3). 219-224.