Довгаль О. А., доктор економічних наук, професор, професор кафедри міжнародних економічних відносин та логістики, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, м. Харків, Україна

ORCID ID: 0000-0003-3219-9731
e-mail: e.dovgal@karazin.ua

Ефекти трансформації економік країн Балтії у процесі євроінтеграції

Анотація. Після розпаду СРСР розвиток країн Балтії відбувався за подібними траєкторіями з високими та досить стійкими темпами. Загальний ринок з Європейським союзом відкрив різнобічні перспективи для розвитку економік країн Балтії, враховуючи факт наявності нижчої, ніж на Заході, оплати праці, але при цьому функціонуючої і досить добре розвиненої інфраструктури транспорту, окремих галузей промисловості, сільського господарства та сфери послуг, що залишилися у спадок від радянських часів. Метою статті є аналіз ефектів трансформації економік країн Балтії у процесі євроінтеграції. Визначено, що на початку пострадянського розвитку кожна з країн Балтії прагнула якнайшвидше провести реформи та вступити до євроатлантичних структур, насамперед до ЄС та НАТО, але проведення реформ мало й негативні наслідки: приватизація призвела до домінування іноземного капіталу, структурні реформи призвели до деіндустріалізації, «бульбашок» на кредитних ринках, зростання зовнішньої заборгованості, трудової міграції, «відпливу мізків», депопуляції тощо. Проведений аналіз продемонстрував, що якщо перші роки членства прибалтійських країн у ЄС ознаменувалися вражаючим економічним зростанням, то після світової фінансової кризи 2008–2009 років. темпи економічного розвитку у країнах Балтії помітно сповільнилися. Естонія, Латвія та Литва постраждали сильніше за всі північноєвропейські країни. Зроблено висновок, що роки членства країн Білтії в ЄС та приєднання до європейської валютної системи, можна оцінити загалом позитивно. Їхні економіки продемонстрували значні економічні успіхи, особливо в перші роки після входження до ЄС. У той же час важливо відзначити, що досягнутий успіх мав зворотний бік: швидке зростання ВВП значною мірою складалося внаслідок надходження іноземних інвестицій та фінансової допомоги від різних фондів ЄС. Частина цього фінансування була витрачена на споживання, а ПІІ переважно спрямовувалися у фінансову сферу та торгівлю, реальний сектор помітного розвитку не отримав. Естонія, Латвія та Литва і дотепер не змогли зміцнитись на високотехнологічних ринках.

Ключові слова: країни Балтії; Литва; Латвія; Естонія; Європейський Союз; європейська інтеграція; транформация економики.

Література:

1. Aidukaite, J. (2019). The welfare systems of the Baltic states following the recent financial crisis of 2008–2010: expansion or retrenchment? Journal of Baltic Studies. Vol. 50. No. 1, Pp. 39–58. DOI: 10.1080/01629778.2019.1570957.
2. Åslund, A. (2011). The last shall be the first. The east European financial crisis, 2008–2010. Peterson Institute for international economics. Washington DС.
3. Åslund, A. (2015). Why Have the Baltic Tigers Been So Successful? // CESifo Forum, Institut für Wirtschaftsforschung (Ifo), Vol. 16. No. 4.
4. Dandashly, A., Verdun, A. (2020). Euro adoption policies in the second decade – the remarkable cases of the Baltic States. Journal of European Integration. 42:3. Pp. 381–397. DOI: 10.1080/07036337.2020.1730355].
5. Falkowski, K. (2018). Competitiveness of the Baltic States in international high-technology goods trade. Comparative Economic Research. De Gruyter. Warsaw. Vol. 21, Iss. 1. Pp. 25–43. Available at: http://dx.doi.org/10.2478/cer-2018–0002.
6. International Monetary Fund. World Economic Outlook Database, October 2024. URL: https://www.imf.org/en/Publications/WEO/weo-database/2024/October
7. Jočienė, A. (2015). Scandinavian bank subsidiaries in the Baltics: Have they all behaved in a similar way? Intellectual Economics. No. 9 (1). Рp. 43–54. DOI:10.1016/j.intele.2015.09.002.
8. Schrader, K. (2018). Economic divergence in the Baltic region. Estonian Discussions on Economic Policy. Vol. 26. No. 1–2. Eesti Vabariik – 100 (24 veebruar 1918). DOI: https://doi.org/10.15157/tpep.v26i1–2.14518.
9. Sommers, J., Briskens, K. (2021). Latvia a decade out from the world’s largest GDP crash: how it collapsed and how to improve its economic performance. Journal of Contemporary Central and Eastern Europe. Vol. 29. No. 1. Pp. 41–67. DOI: 10.1080/25739638.2021.1968593.
10. Startiene, G., Remeikiene, R. (2014). Evaluation of Revealed Comparative Advantage of Lithuanian Industry in Global Markets. Procedia– Social and Behavioral Sciences. No. 110.
11. The World Bank: Data Bank. World Development Indicators. URL: https://data.worldbank.org/indicator/NY.GDP.PCAP.CD. 
12. Tsaurkubule, Zh., Vishnevskaja, A. (2017). The comparative analysis of the main indicators of the Baltic states economic development in the condition s of the European integration. Research papers of Wroclaw university of economics. No. 466.
13. Wrobel, R. M. (2015). From independence to the Euro introduction: varieties of capitalism in the Baltic States. Central and Eastern European Journal of Management and Economics. Vol. 3. No.6. Pp. 9–38.