Криган Ю. М., аспірант, ПВНЗ «Європейський університет», м. Київ, Україна

ORCID ID: 0000-0002-7283-9687
e-mail: yurii.kryhan2020@gmail.com

Сутність та архітектоніка фіскального простору держави

Анотація. Об’єктивні цивілізаційні процеси сучасності трансформують національні економіки, суттєво впливають на формування нової парадигми розвитку держави як конкурентного учасника міждержавних комунікацій у глобальному вимірі. Фінансові відносини в державі, які є результатом її фінансової політики, відбуваються у пошуку узгодженості інтересів її внутрішніх суб’єктів. Платники та носії податків намагаються зменшити податкове навантаження, громадяни держави потребують якісних суспільних благ як справедливого результату повернення сплачених податків, а держава для виконання своїх функцій та розвитку конкурентної участі у міждержавних комунікаціях глобалізованого світу намагається налагодити ефективне поповнення ресурсів, головним джерелом яких є податки. У цих умовах і формується фіскальний простір, сутність якого і досі залишається не до кінця визначеною.

Доведено, що трансформація фіскального простору держави – це системна зміна істотних властивостей середовища взаємодії суб’єктів фіскальної політики, спрямована на ефективну мобілізацію бюджетних надходжень та їх раціональне використання з метою отримання позитивного впливу на соціально-економічний розвиток держави та підвищення добробуту її суспільства. Обґрунтовано, що фіскальний простір належить до компонентів системи державних фінансів, включаючи доходи, витрати і запозичення. На наше переконання, основна ідея трансформації фіскального простору полягає у двох однаково важливо напрямах: його ефективне формування для виділення додаткових фінансових ресурсів та ефективне використання для підвищення ефективності обґрунтованих напрямів бюджетних витрат. У цих взаємопов’язаних процесах відбувається пошук балансу між різнонаправленими інтересами держави та платників податків як основних суб’єктів фіскального простору. Цей баланс може бути досягнений на основі сформованої суспільної довіри, що є важливим індикатором гармонійного суспільства.

Ключові слова: фіскальний простір; трансформація фіскального простору; архітектоніка фіскального простору.

Література:

1. Aizenman J., Jinjarak Y., Nguyen Hien Thi Kim, Park D. Fiscal space and government-spending and tax-rate cyclicality patterns: A cross-country comparison, 1960–2016. Journal of Macroeconomics. Vol. 60. pp. 229-252. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jmacro.2019.02.006.
2. Barroy H., Sparkes S., Dale E. Assessing fiscal space for health expansion in low-andmiddle income countries: a review of the evidence. Health financing working paper. 2016. 3. WHO. URL: http://surl.li/gavr.
3. Behera D. K., Dash U. Prioritization of government expenditure on health in India: A fiscal space perspective. Socio-Economic Planning Sciences. Vol. 68. DOI: https://doi.org/10.1016/j.seps.2018.11.004.
4. Botev J., Fournier J., Mourougane A. Reassessment of Fiscal Space in OECD Countries OECD Economics Department Working Papers. URL: http://dx doi org/10 1787/fec60e1b-en.
5. Cassimon D., Campenhout B. V., Ferry M., Raffinot M. Africa: Out of debt, into fiscal space? Dynamic fiscal impact of the debt relief initiatives on African Heavily Indebted Poor Countries (HIPCs). International Economics. 2015. Vol. 144. pp. 29-52. DOI: https://doi.org/10.1016/j.inteco.2015.04.007.
6. Chebbi A. How to enlarge the fiscal space and gain efficiency when adopting automatic fuel pricing mechanisms? The Tunisian case. The Quarterly Review of Economics and Finance. Vol. 73. pp. 34-43. DOI: https://doi.org/10.1016/j.qref.2017.11.004.
7. Ghosh A. R., Ostry J. D., Qureshi M. S. Fiscal space and sovereign risk pricing in a currency union. Journal of International Money and Finance. 2013. Vol. 34. pp. 131-163. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jimonfin.2012.11.008.
8. Heer B., Polito V., Wickens M. R. Population aging, social security and fiscal limits. Journal of Economic Dynamics and Control. 2020. Vol. 116. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jedc.2020.103913.
9. Kaddar M., Saxenian H., Senouci K., Mohsni E., Sadr-Azodi N. Vaccine procurement in the Middle East and North Africa region: Challenges and ways of improving program efficiency and fiscal space. 2019. Vol. 37. Iss. 27. pp. 3520-3528. DOI: https://doi.org/10.1016/j.vaccine.2019.04.029.
10. Kose M., Kurlat S., Ohnsorge F., Sugawara N. A cross-country database of fiscal 2017. Policy Research Working Paper, 8157 URL:http://documents.worldbank.org/curated/en/601211501678994591/pdf/WPS8157 pdf [in English].
11. Lozano-Espitia I., Julio-Romаn J. M. Debt limits and fiscal space for some Latin American economies. Latin American Journal of Central Banking. Vol. 1. Iss. 1–4.  DOI: https://doi.org/10.1016/j.latcb.2020.100006.
12. Moses M., Haakenstad A., Dieleman J. Estimating fiscal space for health: pitfalls and solutions – Authors’ response. The Lancet HIV. 2019. Vol. 6. Iss. 7. pp. e421-e422. DOI: https://doi.org/10.1016/S2352-3018(19)30132-8.
13. Ortiz I., Cummins M., Karunanethy K. Fiscal Space for Social Protection and the SDGs: Options to Expand Social Investments in 187 Countries Geneva: ILO. 2017. URL: http://www.social-protection.org/gimi/RessourcePDFaction?ressource ressourceId=51537.
14. Sterck O. Estimating fiscal space for health: pitfalls and solutions. The Lancet HIV. 2019. Vol. 6. Iss. 6. pp. e345-e346. DOI: https://doi.org/10.1016/S2352-3018(19)30131-6.
15. Василевська Г. В. Основи теорії формування оптимального фіскального простору. Вісник Запорізького національного університету. 2018. №4(40). С.109-116.
16. Данильян О. Г., Тараненко В. М. Філософія : підручник. 2-ге вид., допов. і переробл. X. : Право, 2012. 312 с.
17. Дьякова Е. Б., Перекрестова Л. В. Применение концепции фискального пространства в мировой практике и ее адаптация в регионах России. УЭкС. №12 (48). URL: https://cyberleninka.ru/article/n/primenenie-kontseptsii-fiskalnogo-prostranstva-v-mirovoy-praktike-i-ee-adaptatsiya-v-regionah-rossii (дата обращения: 01.09.2020).
18. Єфименко Т. І. Фіскальний простір i стабілізація державних фінансів. Фінанси України. № 9. С. 7-28.
19. Майба А. А. Фіскальний простір: економічна сутність та структура. Формування ринкових відносин в Україні. 2011. № 9. С. 34-41.
20. Полторак А. С. Cистемна таксономія фінансової безпеки. Вісник аграрної науки Причорномор’я. № 3. С. 26–32. DOI: 10.31521/2313-092X/2018-3(99)-4.
21. Полторак А. С. Архітектоніка наслідків глобалізаційних процесів у фінансовій сфері. Modern economics. № 10. С. 89–96. https://doi.org/10.31521/modecon.V10(2018)-15.
22. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. К. : Наукова думка, 1970-1980. Т. 10. С. 601.
23. Степанова О. В. Фіскальний простір для системи охорони здоров’я: сучасні підходи до формування та діагностики. Статистика України. № 2. С. 62-71.
24. Фіскальний простір сталого соціально-економічного розвитку держави : монографія / за ред. д-ра екон. наук, проф. А. І. Крисоватого. Тернопіль : ТНЕУ, 2016. 332 с.
25. Хеллер П. Фискальное пространство – что это такое и как его получить? Финансы и развитие. 2009. Июнь. С. 32.