Трусова Н.В., доктор економічних наук, професор, професор кафедри фінансів, обліку та оподаткування, Таврійський державний агротехнологічний університет імені Дмитра Моторного, м. Запоріжжя, Україна

ORCID ID: 0000-0001-9773-4534
e-mail: trusova_natalya5@ukr.net

Концептуалізація бізнес-моделей сільськогосподарського виробництва на засадах зеленої економіки

Перебіг економіко-екологічної кризи останніх років, і, особливо, у фазі воєнного стану України, свідчить про невідкладність переходу до іншої бізнес-моделі аграрного виробництва, оскільки на теперішній час модель «зеленої економіки» є єдиною, яка дозволяє комплексно підійти до розв’язання проблеми забезпечення сталого розвитку аграрного сектора в постконфліктному періоді. Обґрунтовано концептуальні положення трансформації бізнес-моделей аграрного виробництва та підкреслено цінність природи, яка генерує земельні ресурси для фундаментальних переваг життєзабезпечення сільських територій, попереджує про виникнення ризику руйнування екосистеми. Детермінанти результативності еколого-економічної діяльності суб’єктів аграрного бізнесу за умови визначення ефективності використання земель сільськогосподарського призначення, забезпечені факторами сталого устрою, від яких залежить стійкість та беззбитковість розвитку аграрного виробництва. Практичне застосування розроблених положень уможливлює корегування окремих елементів еколого-економічної системи суб’єктів аграрного бізнесу, для покращення ефективності виробничої інфраструктури, забезпечення зрушень в структурі власності, в правових та організаційних формах господарювання, із врахуванням особливостей сільських територій в різних регіонах України. Перехід стандартної моделі аграрного виробництва на нові рейки зеленої економіки в Україні означатиме зміну економічного зростання суб’єктів аграрного бізнесу в новому напрямі, що одночасно гарантуватиме стабільність екосистеми регіонів на засадах ефективності використання земель сільськогосподарського призначення, екологізації виробництва, зростання добробуту людських ресурсів в сільській місцевості та соціальну відповідальність за відновлювання енергії, за посилення ролі держави у стимулюванні зелених інвестицій та інновацій, за створення умов до підвищення конкурентоспроможності національних товаровиробників зеленої продукції та формування нового ставлення сільського населення до біосередовища. Подальший напрямок розвитку моделі аграрного виробництва на засадах зеленої еконо¬міки передбачає створення агроекологічного симбіозу як новий вид біоекономіки, в якій використовується міжгалузевий аналіз різних секторів підприємництва на сільських територіях з численними потоками попиту і пропозиції. Впровадження нових бізнес-моделей аграрного виробництва заснованих на біоекономічних засадах дозволить використовувати нові джерела енергії для власного споживання, перетворювати біомасу на додаткову вартість про¬дуктів переробки, і, як результат, винаходити нові життєздатні напрями заробітку для сільських підприємств.

Ключові слова: трансформація; бізнес-моделі; аграрне виробництво; зелена економіка; землі сільськогосподарського призначення; сільські території.

Література:

1. Bespalko, R.I. & Hryschuk, S.Yu. (2013). Problematic issues of land use optimization. Geodesy. Cartography and Aerial photography, 78, 226-229.
2. Gronska, M.V. (2014). Rational use of agricultural lands through the prism of organizational and legal support. Bulletin of the Petro Vasylenko Kharkiv National Technical University of Agriculture, 149, 128–136.
3. Dorosh, O.S. & Kupriyanchyk, I.P. (2016). The role of socio-economic and institutional components in the formation and functioning of agricultural holdings in Ukraine. Land Management, Cadastre and Land Monitoring, 3, 12-19.
4. Green post-war recovery of Ukraine: vision and models. (2022). Analytical note. «Resource-Analyti­cal Center «Society and Environment». https://dixigroup.org/wp-content/uploads/2022/08/green_recovery.pdf.
5. Kaminetska, O.V. (2017). Economic theories of well-being as the basis of efficiency and fairness of social distribution of land resources. Formation of Market Relationsin Ukraine, 2(189), 66-72.
6. Kireitseva, O.V. (2016). Modern trends in the functioning of the land market in France. International Scientific Journal «Internauka», 12(2), 74-76.
7. Libanova, E.M. & Khvesyk, M.A. (2014). Socio-economic potential of sustainable development of Ukraine and its regions. Kyiv: DU TEPSR NAN Ukrainy.
8. Ukraine joined the UN Food Security Committee. (2021). https://www.kmu.gov.ua/news/ukrayina-priyednalasya-do-komitetu-z-vsesvitnoyi-prodovolchoyi-bezpeki-fao.
9. Ukraina: shvydka otsinka zavdanoi shkody ta potreb na vidnovlennia. (2022). Cvitovyi Bank, Uriad Ukrainy, Yevropeiska Komisiia. https://www.minregion.gov.ua/wp-content/uploads/2022/09/zvit-shvydka-oczinka-zavdanoyi-shkody-ta-potreb-na-vidnovlennya_-ukr-1.pdf. [
10. Amit, R. & Zott, C. (2012). Creating value through business model innovation. MITSLOAN Management Review, Magazine: Spring. https://sloanreview.mit.edu/article/creating-value-through-business-model-innovation/
11. Baas, L. (2008). Industrial symbiosis in the Rotterdam Harbour and Industry Complex: reflections on the interconnection of the techno-sphere with the social system. Business Strategy and the Environment, 17, 330-340.
12. Blanco, E. & Razzaque, J. (2012). Natural Resources and the Green Economy: Redefining the Challenges for People. Leiden-Boston: Martinus Nijh off Publishers. https://books.google.com.ua/books/about/Natural_Resources_and_the_Green_Economy.html?id=y_TZNgmMz94C&redir_esc=y.
13. D’Amato, D. & Korhonen, J. (2021). Integrating the green economy, circular economy and bioeconomy in a strategic sustainabil­ity framework. Ecological Economics, 188, 107143. https://doi.org/10.1016/j.ecolecon.2021.107143.
14. Eckerberg, K. & Mineur, E. (2003). The Use of Local Sustainability Indicators: case studies in two Swedish municipalities. Local Environment, 8(6), 591-614.
15. Fischer-Kowalski, M. (2011). Decoupling natural resource use and environmental impacts from economic growth. A Report of the Working Group on Decoupling to the International Resource Panel. UNEP.
16. Hallstedt, S.I., Broman, G.I. & Robèrt, K.-H. (2007). A method for sustainable product development based on a modular system of guiding questions. Journal of Cleaner Production, 15, 1-11.
17. Harris, J. (2019). Green Keynesianism: Beyond Standard Growth Paradigms. GDAE Working Paper, 13-02. https://www.bu.edu/eci/files/2019/06/13-02HarrisGreenKeynesianism.pdf.
18. Lee, J.-Y., Marotzke, J.,Bala,G., Cao,L., Corti, S., Dunne, J.P., Engelbrecht, F., Fischer, E., Fyfe, J.C., Jones, C., Maycock, A., Mutemi, J., Ndiaye, O., Panickal, S. & Zhou, T. (2021). Future Global Climate: Scenario-Based Projections and Near-Term Information. Cambridge, United Kingdom and New York, NY, USA, 553-672.
19. Litido, M.I. & Righnini, G. (2013). Tools and methods for the green economy. http://www.plastice.org/ fileadmin/files/Green_economy_EN.pdf.
20. Marchi, B., Zanoni, S. & Zavanella, L. (2017). Symbiosis between industrial systems, utilities and public service facilities for boosting energy and resource efficiency. International scientific conference «Environmental and Climate Technologies». Energy Procedia, 128, 544-550. https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S1876610217338481?ref=pdf_download&fr=RR-2&rr=85856a116c12247c
21. Mascarenhas, A., Coelho, P., Subtil, E. & Ramos, T. (2010). The role of common local indicators in regional sustainability assessment. Ecological Indicators, 10, 646-656.
22. Mealy, P. & Teytelboym, A. (2020). Economic complexity and the green economy. Research Policy. https://0300287?via%3Dihub.
23. Pollin, R. (2015). Greening the Global Economy(Boston Review Originals). Boston: The MIT Press.
24. Sawyer, M. (2015). The scourge of green monetarism. Brazilian Keynesian Review, 1(2), 166-176. https://www.researchgate.net/publication/289537362_The_Scourge_of_Green_Monetarism [in English]
25. Tienhaara, K. (2018). Green Keynesianism and the Global Finan­cial Crisis. https://www.researchgate.net/publication/326173715_Green_Keynesianism_and_the_Global_Financial_Crisis.