Довгаль О. А., доктор економічних наук, професор, професор кафедри міжнародних економічних відносин та логістики, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, м. Харків, Україна

ORCID: 0000-0003-3219-9731
e-mail: e.dovgal@karazin.ua

Ефекти трансформації економіки Республіки Польщі у процесі євроінтеграції: зовнішньоекономічний аспект

Анотація. За двадцять років перебування Польщі в Європейському Союзі вона зуміла значною мірою ліквідувати відставання за макроекономічними показниками, а доступ до єдиного загальноєвропейського ринку дозволив польській економіці за результатами економічного розвитку випередити багато країн-членів і в найближчій перспективі ставити завдання зрівнятися з європейськими лідерами.

Метою дослідження є аналіз ефектів трансформації польської економіки в процесі євроінтеграції з акцентом на зовнішньоекономічний аспект.

Обґрунтовано, що за час перебування в ЄС Польща здійснила більш вражаючий економічний ривок, ніж її партнери з Вишеградської групи. Це дає підстави стверджувати, що існували фактори, які дозволили їй повніше, ніж найближчим сусідам, використати можливості, що відкрилися після вступу до ЄС. По-перше, в економічному розвитку Польщі важливу роль відіграла можливість безперешкодної торгівлі з державами ЄС, а по-друге, надходження іноземних інвестицій мало безперечний позитивний ефект, дозволивши модернізувати економіку та перебудувати її структуру. Водночас необмежена експансія іноземного капіталу може призвести до фактичної втрати національного контролю над економікою. На підприємства, що перебувають під іноземним контролем, у Польщі припадає понад третину обсягів виробництва. Іноземний капітал домінує у банківській сфері, страховому секторі, телекомунікаціях, готельному бізнесі, мережах роздрібної торгівлі тощо.

Таким чином, зроблено висновок, що вплив ЄС на розвиток країни не може бути оцінений однозначно. Приєднання до європейської інтеграції стало для Польщі гарантією політичної та економічної стабільності, надавши можливості для прискореної модернізації. Водночас воно стало й викликом, за неналежного реагування на який країна могла не знайти своєї ніші в європейській економіці та програти конкурентну боротьбу. Польща використала цю можливість надзвичайно ефективно, і в цьому, передусім, заслуга уряду та громадян країни. Держава остаточно стала невід’ємною частиною Європейського Союзу: вона пройшла етап, коли була переважно споживачем благ європейської інтеграції, і нині готова брати участь у їх створенні.

Ключові слова: зовнішньоекономічні відносини; зовнішня торгівля; експорт; імпорт; інвестиції; Польща; Європейський Союз; європейська інтеграція; трансформація економіки.

Література:

1. Ministry of Development Funds and Regional Policy. (2019, April 29). 15 years in the European Union. Membership summary. https://www.gov.pl/web/fundusze-regiony/15-lat-w-unii-europejskiej-bilans-czlonkostwa.
2. Biskup, P. (Ed.). (2024). 20 Years of Poland in the European Union: PISM Report. Polish Institute of International Affairs. https://www.pism.pl/webroot/upload/files/Raport/Report%20PISM%2020%20years%20in%20EU%20..pdf.
3. European Commission. (2024). EU spending and revenue data 2000-2022. https://commission.europa.eu/strategy-and-policy/eu-budget/long-term-eu-budget/2021-2027/spending-and-revenue_en.
4. Eurostat. (2024). Gross domestic product at market prices. https://ec.europa.eu/eurostat/databrowser/view/tec00001/default/table?lang=en&category=t_na10.t_nama10.t_nama_10_ma.
5. Central Statistical Office (GUS). (2024). Information on the volume and directions of temporary emigration from Poland in 2004-2020. https://stat.gov.pl/files/gfx/portalinformacyjny/pl/defaultaktualnosci/5471/2/14/1/informacja_o_rozmiarach_i_kierunkach_czasowej_emigracji_z_polski_w_latach_2004–2020.pdf.
6. Central Statistical Office (GUS). (2024). Information on the size and directions of temporary emigration from Poland in 2017-2022. https://stat.gov.pl/obszary-tematyczne/ludnosc/migracje-zagraniczne-ludnosci/informacja-o-rozmiarach-i-kierunkach-emigracji-dlugookresowych-w-latach-2017–2022,18,1.html.
7. Kaczyński. (2019, October 8). In 21 years, we will catch up with the Germans. Bankier.pl. https://www.bankier.pl/wiadomosc/Kaczynski-Za-21-lat-dogonimy-Niemcow-Sprawdzamy-7751796.html.
8. Polish Development Fund. (2024, May). Compendium of Polish foreign trade. https://pfr.pl/dam/jcr:e4fa67c6–416e-4b4f-9baa-476981855811/PFR_KompendiumHZ_202405.pdf.
9. Krawiec, Sz. (2023, July 31). The 50 largest EU investments for Poland’s 20th anniversary in the EU. Wprost. https://rankingi.wprost.pl/11329729/50-najwiekszych-unijnychinwestycji-na-20-lecie-polski-w-ue.html.
10. Eurostat. (2024). Main GDP aggregates per capita. https://ec.europa.eu/eurostat/databrowser/view/nama_10_pc__custom_11723295/default/table?lang=en.
11. Public Opinion Research Center (CBOS). (2023, May). Opinions on membership in the European Union: CBOS 55/2023 survey report. https://cbos.pl/SPISKOM.POL/2023/K_055_23.PDF.
12. 300economy. (2024, January 31). GDP in Poland over the years: What was the economic growth rate and how is it measured? https://300gospodarka.pl/explainer/pkb-w-polsce-na-miejscelat-ile-wynosil-wzrost-gospodarczy-i-jak-sie-go-mierzy-wykresy.
13. Rapacki, R., & Próchniak, M. (2019). EU membership and economic growth: Empirical evidence for the CEE countries. The European Journal of Comparative Economics, 16(1), 3-40.
14. Tatała, M. (2024, May). Poland in the EU single market: Benefits, barriers, reforms. Foundation for Economic Freedom. https://wolnagospodarka.pl/wp-content/uploads/2024/04/Raport_Polska-UE.pdf.
15. Wong Villanueva, J. L., Kidokoro, T., & Seta, F. (2022). Cross-border integration, cooperation and governance: A systems approach for evaluating “good” governance in cross-border regions. Journal of Borderlands Studies, 37(5), 1047-1070. https://doi.org/10.1080/08865655.2020.1855227.
16. UN Trade & Development (UNCTAD). (2024). World Investment Report 2023. https://unctad.org/publication/world-investment-report-2023.