Харчук В. Ю., доктор економічних наук, професор, професор кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва, Національний Університет «Львівська Політехніка», м. Львів, Україна

ORCID ID: 0000-0003-4354-9549
e-mail: viktoriia.y.kharchuk@lpnu.ua

Гайдук Б.В., аспірант, Національний Університет «Львівська Політехніка», м. Львів, Україна

ORCID ID: 0009-0007-5774-6574
e-mail: bohdan.v.haiduk@lpnu.ua

Генезис та розвиток поняття «гармонійне лідерство»

У статті досліджено генезис поняття “гармонійне лідерство”, на підставі аналізування вітчизняних за закордонних розвідок, на предмет виникнення та еволюції понять “sustainable development”, “sustainable leadership”, “sustainability leadership” та “leadership for sustainability”. Проведено порівняльний аналіз наукових праць авторів, що мали визначальний вплив на розвиток концепції “sustainable leadership”, її адаптацію до бізнес-середовища, з окресленням спільних та відмінних рис у підходах науковців щодо інтерпретації досліджуваного явища. На підставі отриманих результатів запропоновано авторське трактування поняття “гармонійне лідерство” та розвинуто модель гармонійного лідерства, яка враховує основні фокуси інтерпретації гармонійного лідерства у міжнародній практиці, зокрема, запити стейкхолдерів, практики гармонійного лідерства та результати гармонійного лідерства. Отримані результати будуть корисними як науковцям, у напрямку розвитку наукових дебатів, присвячених концептуалізації гармонійного розвитку, так і практикам, націлених на удосконалення управлінських підходів до імплементації гармонійного розвитку бізнесу.

Ключові слова: “sustainable development”; “sustainable leadership”; “sustainability leadership”; “leadership for sustainability”; “гармонійний розвиток”; “гармонійне лідерство”.

Література:

1. Bruntland, G.H. Our Common Future: The World Commission on Environment and Development. Oxford University Press. Oxford UK, 1987. 416 p. https://global.oup.com/academic/product/our-common-future-9780192820808?cc=ua&lang=en&.
2. Elkinton J. Towards the sustainable corporation: Win-Win-Win Business Strategies for Sustainable Development. California Management Review. 1994. 36 (2). 90-100. http://dx.doi.org/10.2307/41165746.
3. Elkington J. Cannibals with Forks: The Tripple bottom Line of 21st Century Business. New Society Publishers, 1998. 407 p. https://books.google.com.ua/books/about/Cannibals_with_Forks.html?id=dIJAbIM7XNcC&redir_esc=y.
4. Elkington, J. Enter the Triple Bottom Line. In: Henriques. A. and Richardson, J., Eds., The Triple Bottom Line, Does It All Add up? Assessing the Sustainability of Business and CSR, Earths can Publications Ltd., London. 2004. P. 1-16. https://doi.org/10.1108/13598540910941948.
5. Dyllick, T., Hockerts, K. Beyond the business case for Corporate Sustainability. Business Strategy and the Environmen. 11. P. 130–141 https://doi/10.1002/bse.323.
6. Dyllick, T. and Muff, K. Clarifying the Meaning of Sustainable Business: Introducing a Typology from Business-as-Usual to True Business Sustainability. SAGE Publications, Thousand Oaks. P. 156-174.
   https://doi.org/10.1177/1086026615575176.
7. Baugmarther, R.J. Organizational Culture and Leadership: Preconditions for the Development of a Sustainable Corporation. Sustainable Development. 17(2). P. 102-113. https://doi.org/10.1002/sd.405.
8. Мельник Л. М. Теоретико-методологічні засади сталого розвитку машинобудівних підприємств на основі управління бізнес-процесами: дис. д-ра екон. наук: 08.00.04. Тернопіль: Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, 2018. 508 с. URL:https://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/25930.
9. Соріна О. О. Стратегія сталого розвитку машинобудівних підприємств : дис. к-та екон. наук: 08.00.04. Запоріжжя: Національний університет “Запорізька політехніка”, 2021. 270 с. URL:https://uacademic.info/en/document/0422U
10. Тарасенко І. О. Методологічні основи сталого розвитку підприємств легкої промисловості: автореферат дис. д-ра ек. наук: 08.00.04. Київ: Київський національний університет технологій та дизайну. 2011. 47 с. URL:http://www.disslib.org/metodolohichni-osnovy-staloho-rozvytku-pidpryyemstv-lehkoyi-promyslovosti.html.
11. Харчук В.Ю. Генезис поняття Гармонійний розвиток суб’єктів господарювання. Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення та проблеми розвитку. Vol.2, No 2. C. 154-168. http://doi.org/10.23939/smeu2020.02.154.
12. Avery, G.C., Bergsteiner H. Sustainable Leadership Practices for enhancing business resilience and performance. Strategy and leadership. 2011. 39. P. 5-15. https://doi.org/10.1108/10878571111128766.
13. McCann, J.T., Holt R.A. Defining sustainable leadership. International Journal of Sustainable Strategic Management. 2(2). P. 204-210. https://doi.org/10.1504/IJSSM.2010.032561.
14. Tideman, S.G., Arts, M.C., Zandee, D.P. Sustainable Leadership Towards a Workable Definition. The Journal of Corporate Citizenship. 2013. JCC 49. P. 6-33. https://doi.org/10.9774/GLEAF.4700.2013.ma.00004.
15. Šimanskienė, L., Župerkienė, E. Sustainable leadership: the new challenge for organizations. Forum Scientiae Oeconomia. 2014. Volume 2. No 1. P. 81-93.
16. Hargreaves, A., Fink, D. The Seven Principles of Sustainable Leadership. Educational leadership: Journal of the Department of Supervision and Curriculum Development. 2004. E.A 61(7). P. 8-13.
17. Шевчук О. А. Методологія забезпечення стійкості економічного розвитку машинобудівних підприємств на засадах бізнес-лідерства: автореферат дис. д-ра ек. наук: 00.04. Київ: Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”, 2021. 40 с. URL: https://rada.kpi.ua/files/Aref_Shevchuk%20O.A..pdf.
18. Avery, G.C., Bergsteiner H. Honeybees and Locusts: The Business Case for Sustainable Leadership. Sydney: Allen & Unwin. 2010. P. 36-37.
19. Rehman, S., Sami, A., Haroon, A., Irfan, A. Impact Of Sustainable Leadership Practices On Public Sector Organizations: A Systematic Review of Past Decade. Journal of Public Value and Administration Insights. 2019. October 2019. P. 1-5. https://doi.org/10.31580/jpvai.v2i3.927.
20. Kantabutra, S., Avery G.C. Sustainable Leadership at Siam Cement Group. Journal of Business Strategy. 2011. Vol 32 (4). P. 32-41. https://doi.org/ 1108/02756661111150954.
21. Suriyankietkaew, S., Krittayaruangro, K., Iamsawan, A. Sustainable Leadership Practices and Competencies of SMEs for Sustainability and Resilience: A Community-Based Social Enterprise Study. Sustainability. 2022. 14(10) 5762. https://doi.org/10.3390/su14105762.
22. Wisamitanan, T., Channuwong, S., Yodthong T., Chutikorntaweesin, O. The Roles of Leaders for Sustainable Development of Organization. International Journal of Advanced Research. 2017. 5(1). P. 647-654. https://doi.org/10.21474/IJAR01/2793.
23. Hallinger, P., Suriyankietkaew, S. Science Mapping of the Knowledge Base on Sustainable Leadership, 1990-2008. 2018. 10 4846. https://doi.org/10.3390/su10124846.
24. Armani, A.B., Petrini, M., Santos, A.C. What are the Attributes of Sustainable Leadership? Bras. Gest. Neg., São Paulo. 2022. v.22, n.4. P. 820-835. https://doi.org/10.7819/rbgn.v22i4.4086.
25. Visser, W., Courtice, P. Sustainability Leadership: Linking Theory and Practice. SSRN Electronic Journal. 2011. October 2011. https://doi.org/10.2139/ssrn.1947221.
26. Ulrich, D., Smallwood, N. Leadership Sustainability. What’s Next for Leadership Improvement Efforts. Leader to Leader. 2013. Issue 70. P. 32-38. https://doi.org/10.1002/ltl.20098.
27. Ferdig, M.A. Sustainability Leadership: Co-creating a Sustainable Future. Journal of Change Management. 2007. 7(1). P. 25-35. https://doi.org/10.1080/14697010701233809.
28. Education for Sustainable Development Goals: learning objectives. ISBN :978-92-3-100209-0. 2017. 62 p. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000247444.