Трусова Н. В., доктор економічних наук, професор, професор кафедри фінансів, обліку та оподаткування, Таврійський державний агротехнологічний університет імені Дмитра Моторного, м. Запоріжжя, Україна

ORCID ID: 0000-0001-9773-4534
e-mail: trusova_natalya5@ukr.net

Сакун А. Ж., кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри підприємництва, обліку та фінансів, Херсонський державний аграрно-економічний університет, м. Херсон, Україна

ORCID ID: 0000-0002-0910-4055
e-mail: agorg@ukr.net

Трансформація інституційної бізнес-моделі аграрного виробництва з траєк-торією до «зеленої» економіки

Перебіг економіко-екологічної кризи останніх років, і, особливо, в фазі воєнного стану Ук-раїни, свідчить про невідкладність заходів щодо переходу інституційної бізнес-моделі агра-рного виробництва до «зеленої» економіки, оскільки вона є єдиним комплексним підгрун-тям розв’язання проблеми екологізації землекористування та енергозахищеності сільських територій. При вивченні особливостей введення землекористування в європейських країнах на засадах «зеленої» економіки, проведено синтез методів оцінки земель сільськогосподар-ського призначення в Україні із обґрунтуванням регулюючих еколого-економічних інстру-ментів інституціональної бізнес-моделі  аграрного виробництва. Доведено, що парадигма інституційної бізнес-моделі аграрного виробництва уособлює в собі господарську екосис-тему із структурно-логічними складовими трансформаційного процесу, який врегульовує напрям траєкторії екологізації та ефективності використання земель сільськогосподар-ського призначення при переході до зеленої економіки. Обґрунтовано концептуальні поло-ження інституційної бізнес-моделі аграрного виробництва з траєкторією до «зеленої» еко-номіки та підкреслено цінність природного потенціалу, що генерує ресурсо- та енергозбе-реження сільських територій, попереджує про виникнення ризику руйнування господарсь-кої екосистеми. Перехід стандартної бізнес-моделі аграрного виробництва на інноваційні методи «зеленої» економіки в Україні означатиме прискорення  розвитку та економічне зростання суб’єктів аграрного бізнесу, а також забезпечення гарантій державної підтримки для відновлення й екологізацію земель сільськогосподарського призначення в господарській екосистемі регіонів, соціальну відповідальність товаровиробників агропродукції та органів місцевого самоврядування на сільських територіях за впровадження зелених інвестицій, фо-рмування нового ставлення сільського населення до навколишнього природного середови-ща.

Ключові слова: трансформація, інституційна бізнес-модель, аграрне виробництво, «зелена» економіка, землі сільськогосподарського призначення, сільські території.

Література:

1. Андрійчук В. Г., Сас І. В. Методичні підходи до визначення меж землекористування в умовах загрози монополізації ринку оренди землі. Економіка АПК. № 8. С. 22-33.
2. Беспалько Р.І., Хрищук С.Ю. Проблемні питання оптимізації використання землекористувань. Геодезія, картографія і аерофотознімання. 2013. Вип. 78. С. 226-229.
3. Вишневська О. М., Бобровська Н. В. Природно-ресурсна основа розвитку аграрного сектора: теоретичні і практичні аспекти: монографія. Миколаїв: ФОП Швець В. Д., 2015. 180 с.
4. Головіна О. Л. Організаційно-правове забезпечення раціонального використання земель сільськогосподарського призначення. Агросвіт. 2012. № 14. С. 54-
5. Гронська М. В. Раціональне використання земель сільськогосподарського призначення через призму організаційно-правового забезпечення. Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка. 2014. Вип. 149. С. 128–136.
6. Гулько О.Р. Оцінка еколого-економічної ефективності використання сільськогосподарських земель за матричним підходом. АгроСвіт. 2014. № 9. С. 68-
7. Гуторов О.І. Оцінка земельних ресурсів та ефективності інвестицій: монографія. Харків: Харківський національний аграрний університет, 2006. 370 с.
8. Данилишин Б.М., Дорогунцов С.І., Міщенко В. С. Природно-ресурсний потенціал сталого розвитку України. Київ: ЗАТ «ШЧ ЛАВА», 1999. 86 с.
9. Дацько Л. В., Майстренко М. І. Екологічні та економічні аспекти сталого землекористування для відтворення родючості ґрунтів. Охорона родючості ґрунтів. 2012. № 8. С. 24-
10. Державний земельний кадастр України. Київ: Державне агентство земельних ресурсів України. 2018. 117 с.
11. Добряк Д.С., Кузін Н.В. Еколого-економічне оцінювання процесів, що спричинюють деградацію земельних ресурсів. Збалансоване природокористування. 2016. № 2. С. 105-113.
12. Добряк Д.С., Шкуратов О.І., Євсюков Т.О., Скляр Ю.Л. Наукові основи еколого-економічного вивчення земельних ресурсів. Збалансоване природокористування. 2018. № 3. С. 106-
13. Зелене повоєнне відновлення України: візія та моделі. Аналітична записка. «Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля». URL: https://dixigroup.org/wp-content/uploads/2022/08/green_recovery.pdf
14. Канаш О.П. Сучасне співвідношення екологічних і економічних проблем землекористування. Землевпорядний вісник. 2010. № 5. С. 27-28.
15. Колодій П., Дуб Л. Теоретико-методологічні основи раціонального використання земельних ресурсів. Вісник Львівського національного аграрного університету. Серія: Економіка АПК. 2015. № 22(2). С. 18-
16. Лапчинський В. В., Бойко О. Г. Оцінка стану земельно-ресурсного потенціалу Хмельниччини. Наукові доповіді НУБІП. 2011. № 6(28). URL: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Nd/2011_6/11lvv.pdf
17. Лопатинський Ю.М. Трансформація інституту власності. Збірник наукових праць. Економічні науки. 2010. Вип. 6. С. 171-183.
18. Третяк А.М., Другак В.М. Наукові основи економіки землекористування та землевпорядкування. Київ: ЦЗРУ, 2003. 337 с.
19. Україна: швидка оцінка завданої шкоди та потреб на від­новлення. Cвітовий Банк, Уряд України, Європейська Комісія. 2022. 269 с. URL: https://www.minregion. gov.ua/wp-content/uploads/2022/09/zvit-shvydka-oczinka-zavdanoyi-shkody-ta-potreb-na-vidnovlennya_-ukr-1.pdf.
20. Amit R., Zott C. Creating value through business model innovation. MITSLOAN Management Review, Magazine: Spring. URL: https://sloanreview.mit.edu/article/creating-value-through-business-model-innovation/
21. Baas L. Industrial symbiosis in the Rotterdam Harbour and Industry Complex: reflections on the interconnection of the techno-sphere with the social system. Business Strategy and the Environment. Vol. 17. pp. 330-340.
22. Blanco E., Razzaque J. Natural Resources and the Green Economy: Redefining the Challenges for People. Leiden-Boston: Martinus Nijhoff Publishers. 2012. 272 p. URL: https://books.google.com.ua/books/about/Natural_Resources_and_the_Green_Economy.html?id=y_TZNgmMz94C&redir_esc=y
23. D’Amato D., Korhonen J. Integrating the green economy, circular economy and bioeconomy in a strategic sustainabil­ity framework. Ecological Economics. 2021. Vol. 188. pp. 107143. URL: https://doi.org/10.1016/j.ecolecon.2021.107143.
24. Eckerberg K., Mineur E. The Use of Local Sustainability Indicators: case studies in two Swedish municipalities. Local Environment. Vol. 8(6). pp. 591-614.
25. Hallstedt S.I., Broman G.I.,  Robèrt K.-H. A method for sustainable product development based on a modular system of guiding questions. Journal of Cleaner Production. 2007. Vol. 15. pp. 1-11.
26. Harris J. Green Keynesianism: Beyond Standard Growth Paradigms. GDAE Working Paper. Vol. 13-02. URL: https://www.bu.edu/eci/files/2019/06/13-02HarrisGreenKeynesianism.pdf.