Бричко М. М., кандидат економічних наук, старший викладач кафедри фінансів, банківської справи та страхування, Сумський державний університет, м. Суми, Україна

ORCID ID: 0000-0002-9351-3280
e-mail: m.brychko@uabs.sumdu.edu.ua

Бадалов Г. Р., магістр з фінансів, банківської справи і страхування, Сумський державний університет, м. Суми, Україна

e-mail: heorhiibadalov@gmail.com

Довіра до гривні: функціональний аспект

Анотація. В умовах кризових явищ в економіці, що спостерігаються протягом останніх років, знизився рівень довіри до грошово-кредитної системи України. Проявом цього стало стрімке зростання курсу іноземних валют. Наслідком нестабільності національної валюти став масовий обмін гривні на іноземну валюту населенням та загальної доларизації економіки, що призвело до прискорення знецінення гривні. Це, у свою чергу, сприяло ще більшому падінню довіри – як до гривні, так і до грошово-кредитної системи загалом. Недовіра до національної грошової одиниці проявляється у заміщенні найсильнішою іноземною валютою основних функцій грошей: засобу обігу, заощадження та міри вартості. Національна та іноземна валюта, циркулюючи паралельно на фінансовому ринку та на ринку фінансових послуг, починають конкурувати між собою і, як результат, сильніша валюта починає витісняти менш цінну при виконанні нею функцій грошей.

Метою статті є розробка інтегрального показника суспільної довіри до національної грошової одиниці з точки зору виконання нею функцій грошей.

Основний результат роботи полягає у розробці науково-методичного підходу до оцінювання рівня суспільної довіри до вітчизняної грошової одиниці шляхом обчислення інтегрального показника на основі врахування виконання гривнею основних функцій: міра вартості, засіб обігу, засіб заощадження, засіб платежу, світові гроші. Такий підхід дозволяє проводити моніторинг довіри економічних агентів до гривні як основного інституту фінансового сектору економіки, а також визначати причини ерозії кризи довіри до національної валюти (внаслідок невиконання нею основних функцій). На основі проведеного дослідження можна стверджувати про існування довгострокового тренду зростання рівня довіри до гривні та грошово-кредитної системи в цілому. Так, з 2008 по 2010 рік відбувалося зростання рівня довіри до гривні за рахунок виконання нею функцій міри вартості, засобу платежу. У період з 2010 року по 2013 рік зростання прискорилось завдяки виконанням гривнею функції засобу заощаджень, що було обумовлено стабілізацією гривні та збільшенням відсоткових ставок за депозитами у національній валюті. Найбільше падіння рівня довіри до гривні було зафіксовано у 2014 році як реакція економічних агентів на турбулентність фінансового та економічного сектору економіки.  Падіння рівня довіри до гривні відбувалося за рахунок не виконання нею функції світових грошей, засобу заощаджень, засобу обігу та міри вартості. Причинами цього були політична та економічна кризи, що призвели до панічних настроїв в суспільстві, стрімке зростання рівня інфляції. Відновлення рівня довіри до національної грошової одиниці у 2015 році стало можливим завдяки зниженню рівня інфляції та стабілізації гривні.

Довіра до банківських установ – це надзвичайно важливий чинник їх діяльності та розвитку. Позитивно на довіру до банківської установи та до грошово-кредитної системи в цілому впливає стабільність національної грошової одиниці. Саме тому з метою дослідження впливу довіри до гривні на основні параметри діяльності банківських установ була розроблена модель інтегрального коефіцієнта довіри на основі функцій гривні. Наслідком відновлення цього виду довіри є стабілізація ресурсної бази та нормалізація банківського бізнесу.

Ключові слова: довіра; гривня; валюта; грошова одиниця; монетарна система.

Література:

1. World Values Survey Publications. World Values Survey. Retrieved from http://www.worldvaluessurvey.org/WVSContents.jsp.
2. The General Social Survey. NORC at the University of Chicago. Retrieved from http://www.gss.norc.org.
3. Eurobarometer Public Opinion. European Comission. Retrieved from http://ec.europa.eu/COMMFrontOffice/publicopinion/index.cfm.
4. Data and Documentation. European Social Survey. Retrieved from https://www.europeansocialsurvey.org/data/
5. Consumer confidence index. OECD Data. Retrieved from https://data.oecd.org/leadind/consumer-confidence-index-cci.htm
6. Indeks doveriya po versii GFK. Gumanitarnyye tekhnologii. Retrieved from https://gtmarket.ru/research/gfk-trust-index [in Ukrainian].
7. Hansen, T. (2012). Understanding trust in financial services: the influence of financial healthiness, knowledge, and satisfaction. Journal of Service Research, 15, 280-295. DOI: https://doi.org/10.1177/1094670512439105.
8. Chuanyi, T. (2013). After the global financial crash: individual factors differentiating young adult consumers’ trust in banks and financial institutions. Journal of Retailing and Consumer Services, 20, 26-33. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jretconser.2012.10.001.
9. Nienaber, A. M. (2013). A meta-analysis and meta-regression of organizational trust in the financial services sector. International Journal of Bank Marketing, 32, 367-407. DOI: https://doi.org/10.1108/IJBM-12-2013-0146.
10. Ferreira, F. A. (2015). A metacognitive decision making based-approach to bank customer loyalty measurement and management. Technological and Economic Development of Economy, 21, 280-300. DOI: https://doi.org/10.3846/20294913.2014.981764.