Згалат-Лозинська Л. О., доктор економічних наук, професор, професор кафедри економічної теорії, обліку та оподаткування, Київський національний університет будівництва і архітектури, м. Київ, Україна

ORCID: 0000-0002-2063-5738
e-mail: zghalat-lozynska.lo@knuba.edu.ua

Іванова Т. М., кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри економічної теорії, обліку та оподаткування, Київський національний університет будівництва і архітектури, м. Київ, Україна

ORCID: 0000-0001-8883-7881
e-mail: ivanova.tm@knuba.edu.ua

Шовківська В. В., кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри економічної теорії, обліку та оподаткування, Київський національний університет будівництва і архітектури, м. Київ, Україна

ORCID: 0000-0002-2379-0362
e-mail: shovkivska.vv@knuba.edu.ua

Облікові викривлення в операціях із пов’язаними сторонами, при об’єднанні бізнесу та складанні консолідованої фінансової звітності відповідно до МСБО 24, МСФЗ 3 та МСФЗ 10

Анотація.

У статті досліджено взаємозв’язок корпоративних груп, об’єднань бізнесу та складних структур власності, які підвищують ризик виникнення облікових викривлень у фінансовій звітності. Такі викривлення можуть бути зумовлені помилками в обліку окремих операцій, нерозкриттям інформації про пов’язані сторони, неправильним визначенням контролю, некоректним обліком придбання бізнесу та неповним виконанням консолідаційних коригувань. Зростання значення консолідованої фінансової звітності зумовлює необхідність забезпечення більшої прозорості та достовірності фінансової інформації, підготовленої відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності. У цьому контексті достовірне відображення економічних взаємовідносин і фінансових результатів діяльності корпоративних груп потребує комплексного розуміння взаємодії вимог МСБО 24 «Розкриття інформації про пов’язані сторони», МСФЗ 3 «Об’єднання бізнесу» та МСФЗ 10 «Консолідована фінансова звітність». Метою статті є виявлення та аналіз ключових ризиків облікових викривлень, пов’язаних із застосуванням МСБО 24, МСФЗ 3 та МСФЗ 10, а також розроблення аудиторських процедур, спрямованих на підвищення якості консолідованої фінансової звітності. У дослідженні використано методи порівняльного аналізу, систематизації, логічного узагальнення та моделювання консолідаційних коригувань. Особливу увагу приділено виявленню ризикових сфер, які можуть суттєво впливати на повноту та достовірність консолідованої фінансової звітності. Результати дослідження засвідчили, що основними причинами облікових викривлень є нерозкриття інформації про пов’язані сторони, здійснення операцій на неринкових умовах, завищення гудвілу внаслідок помилок під час розподілу ціни придбання, неправильна оцінка неконтрольованих часток участі, невиключення внутрішньогрупових залишків та неповне виключення нереалізованого прибутку. Модельний розрахунок показав, що сукупний вплив кількох помилок консолідації може призвести до завищення активів групи на 5,68 млн грошових одиниць, а прибутку до оподаткування – на 0,98 млн грошових одиниць. Для мінімізації зазначених ризиків запропоновано аудиторсько-орієнтовану модель, що включає реєстр пов’язаних сторін, матрицю оцінки контролю, файл розподілу ціни придбання (PPA), відомість консолідаційних коригувань та матрицю аудиторських доказів групи. Наукова новизна дослідження полягає у розробленні трирівневого підходу до виявлення викривлень у груповій фінансовій звітності, який ґрунтується на ідентифікації взаємовідносин, перевірці правильності оцінки та процедур консолідації, а також координації аудиторських доказів. Практичне значення дослідження полягає в інтеграції вимог МСБО 24, МСФЗ 3 та МСФЗ 10 у методологію аудиту груп, що сприяє підвищенню достовірності та прозорості консолідованої фінансової звітності.

Ключові слова: пов’язані сторони; об’єднання бізнесу; консолідована фінансова звітність; гудвіл; неконтрольована частка; внутрішньогрупові операції; нереалізований прибуток; аудит групи; аудиторські докази; суттєве викривлення.

Література:

1. IFRS Foundation. (n.d.). IAS 24 Related Party Disclosures. https://www.ifrs.org/issued-standards/list-of-standards/ias-24-related-party-disclosures/.
2. IFRS Foundation. (n.d.). IFRS 3 Business Combinations. https://www.ifrs.org/issued-standards/list-of-standards/ifrs-3-business-combinations/.
3. IFRS Foundation. (2021). IFRS 10 Consolidated Financial Statements. https://www.ifrs.org/content/dam/ifrs/publications/pdf-standards/english/2021/issued/part-a/ifrs-10-consolidated-financial-statements.pdf.
4. IFRS Foundation. (n.d.). IFRS 12 Disclosure of Interests in Other Entities. https://www.ifrs.org/issued-standards/list-of-standards/ifrs-12-disclosure-of-interests-in-other-entities/.
5. International Auditing and Assurance Standards Board. (n.d.). ISA 550 Related Parties. https://www.iaasb.org/consultations-projects/related-parties-isa-550.
6. International Auditing and Assurance Standards Board. (2022). International Standard on Auditing 600 (Revised), Special Considerations – Audits of Group Financial Statements (Including the Work of Component Auditors). https://www.iaasb.org/publications/international-standard-auditing-600-revised-special-considerations-audits-group-financial-statements.
7. International Auditing and Assurance Standards Board. (2019). International Standard on Auditing 315 (Revised 2019), Identifying and Assessing the Risks of Material Misstatement. https://www.iaasb.org/publications/isa-315-revised-2019-identifying-and-assessing-risks-material-misstatement.
8. International Auditing and Assurance Standards Board. (2018). International Standard on Auditing 540 (Revised), Auditing Accounting Estimates and Related Disclosures. https://www.iaasb.org/publications/isa-540-revised-auditing-accounting-estimates-and-related-disclosures-9
9. Gordon, E. A., Henry, E., Louwers, T. J., & Reed, B. J. (2007). Auditing related party transactions: A literature overview and research synthesis. Accounting Horizons, 21(1), 81-102. https://doi.org/10.2308/acch.2007.21.1.81.
10. Al-Dhamari, R. A., Al-Gamrh, B., Ismail, K. N. I. K., & Ismail, S. S. H. (2018). Related party transactions and audit fees: The role of the internal audit function. Journal of Management and Governance, 22, 187-212. https://doi.org/10.1007/s10997-017-9376-6.
11. Habib, A., Jiang, H., & Zhou, D. (2015). Related-party transactions and audit fees: Evidence from China. Journal of International Accounting Research, 14(1), 59-83. https://doi.org/10.2308/jiar-51020.
12. Lo, A. W. Y., Wong, R. M. K., & Firth, M. (2010). Can corporate governance deter management from manipulating earnings? Journal of Corporate Finance, 16(2), 225-235. https://doi.org/10.1016/j.jcorpfin.2009.11.002.
13. Downey, D. H., & Bedard, J. C. (2019). Coordination and communication challenges in global group audits. Auditing: A Journal of Practice & Theory, 38(1), 123-147. https://doi.org/10.2308/ajpt-52016.
14. Downey, D. H., & Westermann, K. D. (2021). Challenging global group audits. Contemporary Accounting Research, 38(2), 1395-1433. https://doi.org/10.1111/1911-3846.12648.
15. Hellman, N., & Hjelstrom, T. (2023). The goodwill impairment test under IFRS. Journal of International Accounting, Auditing and Taxation, 52, 100558. https://doi.org/10.1016/j.intaccaudtax.2023.100558.
16. Public Company Accounting Oversight Board. (n.d.). AS 2410: Related Parties. https://pcaobus.org/oversight/standards/auditing-standards/details/AS2410.