Крилова І. Г., кандидат економічних наук, доцент кафедри економіки підприємств Миколаївського національного аграрного університету, м. Миколаїв, Україна

ORCID ID: 0000-0002-2911-2474
e-mail: 2305irina@gmail.com

Іваненко Т. Я., кандидат економічних наук, доцент кафедри гoтельно-ресторанної справи та організації бізнесу Миколаївського національного аграрного університету, м. Миколаїв, Україна

ORCID ID: 0000-0003-0518-2563
e-mail: ivanenkotetiana84@gmail.com

Поточилова І. С., аспірант кафедри економіки підприємств, Миколаївський національний аграрний університет, м. Миколаїв, Україна

ORCID ID: 0000-0001-7785-4053
e-mail: potochilova@gmail.com

Демографічна складова оцінки рівня і якості життя населення в концепції людського розвитку

Анотація. Основою  розвитку будь-якої країни або суспільства є людина та її добробут. Зростання всіх видів національного багатства, накопичення суспільством матеріальних та духовних цінностей без участі людини неможливе. Наскільки людина в сучасному суспільстві може відчувати себе в безпеці, якою мірою рівень її життя може гарантувати його якість – всі ці питання завжди є актуальними. Рівень життя найчастіше означає ступінь задоволення матеріальних, духовних і соціальних потреб населення і є результатом розподілу створених у суспільстві благ. У порівнянні з економічної категорією «якість життя» значно вужча, оскільки не враховує усі сторони людського існування.

Метою дослідження є систематизація показників рівня та якості життя населення, дослідження демографічної складової їх оцінки в контексті людського розвитку та аналіз основних демографічних показників якості життя Миколаївської області та України.

Визначено сутність економічної категорії «якість життя» та «рівень життя». Розглянуто систему показників рівня життя, рекомендовану ООН, національну матрицю індикаторів якості життя, основні міжнародні системи оцінки якості життя населення, об’єктивний та суб’єктивний підхід щодо його оцінювання. З’ясовано, що сьогодні не існує єдиного визначення поняття «якість життя» (науковці доповнюють його, виходячи з основної мети власних досліджень), крім того, не існує і єдиного підходу щодо його оцінки. Визначено, що серед різних методик і підходів  оцінки використання демографічних показників достатньо обмежене.

Соціально-економічний розвиток країни ґрунтується на поліпшенні якості життя населення, підвищенні його рівня. Вважаємо, що в їх інтегральній оцінці важливою складовою є саме демографічна, адже демографічні процеси можуть бути як наслідком (результатом) якості життя, так і впливовим фактором. Демографічна ситуація в країні надзвичайна складна: відсутність природного приросту населення; висока передчасна смертність, при значному рівні старіння населення; незмінна структура причин смертності (найбільша питома вага померлих внаслідок хвороб системи кровообігу та новоутворень); низька народжуваність; звужений режим відтворення покоління матерів; сумарний показник народжуваності не свідчить про забезпечення простого відтворення населення. Отже, підсумовуючи зазначимо, що об’єктивні, кількісні демографічні показники  не свідчать про поліпшення якості життя населення України (Миколаївської області).

Ключові слова: якість життя; рівень життя; показники; демографічні характеристики; суб’єктивні оцінки; об’єктивні оцінки; природне зменшення; тривалість життя; народжуваність;  смертність.

Література:

1. Gladun, O. M. (Eds.) (2019). Naselennya Ukraї Demografіchnij vimіr yakostі zhittya. Kyiv: Ptoukha Institute for Demography and Social Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine [in Ukrainian].
2. Libanova, E. M., Gladun, O. M. & Lisogor, L. S. and etc. (2013). Vimіryuvannya yakostі zhittya v Ukraїnі. Kyiv: Ptoukha Institute for Demography and Social Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine [in Ukrainian].
3. Cherenko, L. M. (Eds.) (2006). Rіven zhittya naselennya Ukraїni. Kyiv: Konsultant [in Ukrainian].
4. State Statistics Service of Ukraine (2019). Naselennya Ukraїni za 2019 rіk. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2020/zb/10/zb_nas_2019.pdf [in Ukrainian].
5. State Statistics Service of Ukraine (2020). Statistika naselennya Ukraini. Official web-site. Retrieved from http://database.ukrcensus.gov.ua/Mult/Dialog/statfile_c.asp.
6. State Statistics Service of Ukraine. Official web-site. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua [in Ukrainian].
7. Golovne upravlіnnya statistiki u Mikolaїvskіj oblastі. Official web-site. Retrieved from http://www.mk.ukrstat.gov.ua [in Ukrainian].
8. United Nations & Population Division of the United Nations Department of Economic and Social Affairs (2019). Potential impact of later childbearing on future population. Population Facts, 5. Retrieved from: https://www.un.org/en/development/desa /population/publications/pdf/popfacts/PopFacts_2019-5.pdf.
9. Grіshnova, O. A. & Harazіshvіlі, Yu. M. (2019). Demografіchna bezpeka Ukraїni: іndifіkatori, rіven, zagrozi. Demography and social economy, 2 (36), 65-80. doi: https://doi.org/10.15407/dse2019.02 [in Ukrainian].
10. Gladun, O. M. (Eds.) (2015). Naselennya Ukraїni: demografіchnіskladovі lyuds’kogo rozvitku. Uman: Sochinsky [in Ukrainian].
11. Libanova, E., Osaulenko, O. & Cherenko, L. (2020) Otcіnka yakostі zhittya v Ukraїnі na osnovі sub’єktivnih pokaznikіv dobrobutu. Warsaw: RS Global Sp. z O.O.
12. Ptoukha Institute for Demography and Social Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine (2014). Naselennya Ukrayini. Іmperativi demografіchnogo starі Kyiv: ADEF-Ukrayina [in Ukrainian].
13. State Statistics Service of Ukraine (2020). Samoocіnka naselennyam stanu zdorov’ya ta rіvnya dostupnostі okremih vidіv medichnoї dopomogi u 2019 rocі. Statistichnij zbіrnik. Kyiv [in Ukrainian].
14. Cannas, M., Sergi, B. S., Sironi, E. & Mentel, U. (2019). Job satisfaction and subjective well-being in Europe. Economics and Sociology. 2019. 12 (4), 183-196. doi: https://doi.org/10.14254/2071-789X.2019/12-4/11.