Кубіцький С. О., кандидат педагогічних наук, професор, Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ, Україна

ORCID: 0000-0002-7691-8606
e-mail: kubitskiy@ukr.net

Урсакій Ю. А., кандидат економічних наук, доцент, Чернівецький торговельно-економічний інститут Державного торговельно-економічного університету, м. Чернівці, Україна

ORCID: 0000-0002-7793-7761
e-mail: julja-ursakijj@ukr.net

Ситуаційне лідерство в умовах воєнного стану: адаптивні підходи до управління

Анотація. Досліджено сутність та особливості ситуаційного лідерства в умовах воєнного стану, зумовленого глибокими трансформаціями соціально-економічного середовища та високим рівнем невизначеності. Розглянуто теоретико-методологічні засади ситуаційної теорії лідерства, зокрема модель Херсі–Бланшара, що базується на взаємозалежності стилю управління та рівня розвитку персоналу. Установлено, що ефективність управління в умовах війни визначається здатністю лідера адаптувати стиль керівництва відповідно до рівня компетентності, мотивації та психологічного стану працівників. 

Проаналізовано практичні аспекти застосування ситуаційного лідерства в діяльності українських підприємств, зокрема на прикладі логістичної компанії, що функціонує в умовах воєнних викликів. Визначено ключові управлінські підходи, серед яких домінують поєднання директивного, наставницького, підтримувального та делегувального стилів залежно від етапу розвитку організації та рівня загроз. Установлено, що впровадження ситуаційного лідерства сприяє підвищенню адаптивності, забезпеченню безперервності діяльності, зростанню мотивації персоналу та формуванню організаційної стійкості. Отримано результати, які підтверджують доцільність використання адаптивних підходів до управління як ключового інструменту ефективного функціонування організацій у кризових умовах. Перспективи подальших досліджень полягають у кількісній оцінці ефективності стилів лідерства та аналізі їх галузевої специфіки.

Ключові слова: управління; лідерство; ситуаційне лідерство;  модель Херсі-Бланшара; стилі управління.

Література:

1. Drucker P. F. The Practice of Management. Harper & Row: N. Y.1993.
2. Jacobsen C.B., Andersen L.B. Is Leadership in the Eye of the Beholder? A Study of Intended and Perceived Leadership Practices and Organizational Performance. Public Administration Review. 2015. № 75 (6). Р. 29–41. 
3. Kotter J. Leading Change. Harvard Business School Press, 1996.
4. Schwarz Gary, Eva,Nathan, Newman Alexander. Can Public Leadership Increase Public Service Motivation and Job Performance? Public Administration Review. 2020. 80. 10.1111/puar.13182.
5. Белянська О., Передало Х. Ситуаційне лідерство: сутність та особливості вибору стилів впливу в умовах здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Економіка та суспільство. 2024. № 69. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-69-108.
6. Бородюк А. Для менеджерів. Punkt Publishing. 2026. 752 с.
7. Грищенко  І.  В.  Лідерство  як  феномен  управління  групами. Інвестиції:  практика  та  досвід.  2015. № 10. С. 116–119. http://www.investplan.com.ua/pdf/10_2015/26.pdf
8. Карковська В. Я., Дорош І. М. Сучасне лідерство: особливості, вимоги, проблеми та помилки. Держава та регіони. 2019. № 5 (110). С. 98–102. https://doi.org/10.32840/1814-1161/2019-5-18.
9. Кожушко Л. Ф., Щербакова А. С. Лідерство як передумова ефективної системи менеджменту організації. Вісник НУВГП. Серія «Економічні науки». 2020. Випуск 4(92). С. 85–95.
10. Кубіцький С., Урсакій Ю. Роль емоційного інтелекту в лідерстві при управлінні в об’єднаних територіальних громадах. Вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту. 2024. Вип. IV (96). С. 66–82. DOI: http://doi.org/10.34025/2310-8185-2024-4.96.05. 
11. Кубіцький, С.О., Урсакій, Ю.А., Мрозакевич, О.Р. Необхідність та особливості формування лідерських компетенцій персоналу підприємства. Причорноморські економічні студії. 2024. Вип. 86. С. 173–177. DOI: https://doi.org/10.32782/bses.86-27. 
12. Ліпенцев А., Романюк О. Теоретичні та концептуальні підходи до досліджень аспектів лідерства в органах публічної влади. Ефективність державного управління. 2021. №. 67. С. 9–29.  https://doi.org/10.33990/2070-4011.67.2021.240235.
13. Підлісна Т. В. Сучасні підходи до розвитку лідерства в органах публічної влади. Право та державне управління. 2021. №. 2. С. 158–164. https://doi.org/10.32840/pdu.2021.2.24.
14. Прилепа Н. В. Лідерство в системі управління підприємством. Вісник Хмельницького національного університету. 2019. № 5. С. 184–187. DOI: 10.31891/2307-5740-2019-274-5-186-189.
15. Приятельчук А.  О. Лідер і лідерство: бізнес-пошуки шляхів удосконалення культури і моралі. Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Філософія. 2012. Вип. 39. С. 3–15. 
16. Урсакій Ю.А., Кубіцький С.О. Роль лідера в мотивації персоналу. Вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту. 2020. Вип. І-ІІ (77-78). Економічні науки. С. 325–338. DOI: http://doi.org/10.34025/2310-8185-2020-1.77-2.78.28.
17. Філіппова В., Фролова М. Ситуаційне лідерство в публічному управлінні. Вісник ХНТУ. 2023. № 4(87). С. 384–389. DOI: https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2023.4.49.