Чувардинський В. О., аспірант кафедри Економіки та міжнародних економічних відносин Маріупольського державного університету, м. Київ, Україна

ORCID: 0000-0002-7795-7957
e-mail: v.chuvardynskyi@mu.edu.ua

Розвиток міжнародного ринку праці в умовах інноваційності глобальної економіки: структурні рушійні сили та інституційні імперативи

Анотація. Сучасний міжнародний ринок праці фундаментально трансформується під впливом стрімкої інноватизації глобальної економіки та безпрецедентних демографічних змін. Успіх країни на світовій арені більше не визначається суто фізичними зусиллями, а безпосередньо залежить від розбудови сильних економічних інституцій. Визначені специфічні структурні та інституційні детермінанти, що стимулюють розвиток міжнародного ринку праці та продуктивність у розвинених країнах і країнах, що розвиваються, в умовах глобальних інновацій. Розвинені економіки, які стикаються зі швидким старінням населення, повинні надавати пріоритет національним заощадженням та накопичувальним пенсійним системам для підтримки поглиблення капіталу. Країни, що розвиваються, мають зосередитися на підвищенні якості людського капіталу та усуненні регуляторних бар’єрів, що спричиняють місалокацію ресурсів. Усунення цих штучних обмежень та стимулювання трансферу технологій може збільшити загальну факторну продуктивність на 30-60%. Успішна інтеграція вимагає обов’язкового переходу від моделей споживання до інвестиційних моделей. Для перехідних економік, таких як Україна, це вимагає комплексної пенсійної реформи та дерегуляції для залучення капіталу, підкреслюючи критичну важливість інституційної готовності.

Ключові слова: міжнародний ринок праці; інноватизація глобальної економіки; продуктивність праці; людський капітал; національні заощадження; місалокація ресурсів; пенсійна реформа; регуляторні бар’єри; загальна факторна продуктивність; демографічний перехід.

Література:

1. Lewis, W. A. (1954). Economic Development with Unlimited Supplies of Labor. The Manchester School, 22(2), 139–191. DOI: 10.1111/j.1467-9957.1954.tb00021.x.
2. McKinsey Global Institute. (2024). Investing in productivity growth. McKinsey & Company Report. https://www.mckinsey.com/mgi/our-research/investing-in-productivity-growth.
3. Hsieh, C.-T. & Klenow, P. J. (2009). Misallocation and Manufacturing TFP in China and India. The Quarterly Journal of Economics, 124(4), 1403–1448. DOI: 10.1162/qjec.2009.124.4.1403.
4. Madsen, J. B. (2007). Technology Spillover Through Trade and TFP Convergence: 135 Years of Evidence for the OECD Countries. Journal of International Economics, 72(2), 464–480. DOI: 10.1016/j.jinteco.2006.12.001.
5. Kim, Y. E., Loayza, N. V. & Meza-Cuadra, E. F. (2016). Productivity Growth: Patterns and Determinants across the World. World Bank Policy Research Working Paper, No. 7670. Washington, DC: World Bank.
6. Hanushek, E. A. & Woessmann, L., (2012). Do Better Schools Lead to More Growth? Cognitive Skills, Economic Outcomes, and Causation. Journal of Economic Growth, 17(4), 267–321. DOI: 10.1007/s10887-012-9081-x.
7. Acemoglu, D. & Robinson, J. A., 2012, Why Nations Fail: The Origins of Power, Prosperity, and Poverty. New York: Crown Business. DOI: 10.1353/jod.2013.0014
8. European Commission. (2024). The 2024 Ageing Report: Economic & Budgetary Projections for the EU Member States (2022–2070). Institutional Paper 279. Luxembourg: Publications Office of the European Union. https://economy-finance.ec.europa.eu/publications/2024-ageing-report-economic-and-budgetary-projections-eu-member-states-2022-2070_en.
9. OECD. (2023). Pensions at a Glance 2023: OECD and G20 Indicators. Paris: OECD Publishing. DOI: 10.1787/678055dd-en.
10. IMF. (2025). Pension Reform and Stock Market Development. Working Paper WP/25/49 (Khan, A., Li, B. and Zhao, Y.). Washington, DC: International Monetary Fund.
11. The Economist. (2023). Europe’s demographic time-bomb: The divide between North and South pension liabilities. The Economist. https://www.economist.com/