Індах Рая Пермата, аспірант, факультет економіки, Університет Шривіджая, Палембанг, Індонезія

e-mail: indah.irpk@gmail.com

Вахаб Закаріа, кандидат економічних наук, факультет економіки, Університет Шривіджая, Палембанг, Індонезія

ORCID ID: 0000-0003-1036-023x
e-mail: zkwahab@yahoo.com

Мучсін Саггаф Шіхаб, кандидат економічних наук, Університет Бакрі, Південна Джакарта, Індонезія

e-mail: muchsin.shihab@bakrie.ac.id

Ханафі Агустіна, кандидат економічних наук з управління персоналом, факультет економіки, Університет Шривіджая, Палембанг, Індонезія

ORCID ID: 0000-0003-2966-3943
e-mail: tinahanafi@ymail.com

Вплив опосередкованого споживчого капіталу бренда та помірного доходу на надійність користувачів із купівельним інтересом

Анотація. Дослідження спрямоване на визначення стримуючого впливу споживчого капіталу бренду та помірності доходів на кредитоспроможність індосантів із зацікавленням у купівлі. Респонденти цього дослідження були користувачами Інтернету, які бачили Safi-індосаменти у соціальних мережах Youtube та Instagram, але ще не придбали продукт.  Дослідження базувалося на основі систематичної вибірки. Зразки, використані в цьому дослідженні, за кількістю становили 240. Збір даних здійснювався за допомогою анкети, розповсюдженої в мережі Інтернет через історію Instagram. Для аналізу даних цього дослідження використовувалась програма Partial Least Square (PLS).

Отже, метою дослідження було визначити: вплив довіри індосанта на зацікавленість покупця; вплив довіри індосанта на капітал бренду, що базується на споживачеві; вплив капіталу бренду, що базується на споживачеві, на інтереси покупця; яким чином дохід зменшує вплив індосаментності на купівельний інтерес.

Результати дослідження свідчать, що власний бренд, заснований на споживачах, опосередковував довіру до індосанта. Крім того, змінна доходу також модерувала відносини.

За результатами дослідження можна зробити декілька висновків: довіра до індосанту мала значний вплив на купівельний інтерес; довіра до індосатора мала значний вплив на бренд, орієнтований на споживача; власний бренд, що базується на споживачах, суттєво вплинув на купівельний інтерес; власний бренд, що базується на споживачах, опосередкував зв’язок між підтвердженням довіри та купівельним інтересом; дохід зменшує вплив індосаментності на купівельний інтерес.

Ключові слова: споживчий капітал бренду, дохід, надійність.

Література:

1. Aaker, D. (1991). Managing Brand Equity. New York: Free Press.
2. Aaker, D. (1997). Manajemen Ekuitas Merek. Jakarta: Spektrum.
3. Anam, B. (2018). Impact of Credibility of Celebrity Endorser on Purchase Intention and Advertising Effectiveness : Moderating Role of Experience Impact of Credibility of Celebrity Endorser on Purchase Intention and Advertising Effectiveness : Moderating Role of Experience. Journal of Marketing Communications, IV(10).
4. Amos, C., Holmes, G., & Strutton, D. (2008). Exploring the relationship between celebrity endorser effects and advertising effectiveness. International Journal of Advertising, 27(2), 209–234.
5. Arikunto, S. (2006). Prosedur Penelitian: Suatu pendekatan Praktik. Jakarta: PT Rineka Cipta.
6. Aydin, G., & Ulengin, B. (2015). Effect of Consumer Brand Equity on Purchase Intention: Considering Socioeconomic Status and Gender as Moderating Effects. Journal of Euromarketing, 24(2–3), 107–119.
7. Chang, H. H., & Liu, Y. M. (2009). The impact of brand equity on brand preference and purchase intentions in the service industries. Service Industries Journal, 29(12), 1687–1706.
8. Chattananon, A., Lawley, M., Supparerkchaisakul, N., & Lackana Leelayouthayothin. (2008). Impacts of a Thai cause-related marketing program on corporate image”, International Journal of Emerging Markets, Vol. 3 Iss 4 pp. 348 – 363. International Journal for Researcher Development, 7(1), 63–83.
9. Clow, K. E., James, K. E., Kranenburg, K. E., & Berry, C. T. (2006). The relationship of the visual element of an advertisement to service quality expectations and source credibility. Journal of Services Marketing, 20(6), 404–411.
10. Cobb-Walgren, C. J., Ruble, C. A., & Donthu, N. (1995). Brand equity, brand preference, and purchase intent. Journal of Advertising, 24(3), 25–40.
11. Davcik, N. S., da Silva, R. V., & Hair, J. F. (2015). Towards a unified theory of brand equity: Conceptualizations, taxonomy and avenues for future research. Journal of Product and Brand Management, 24(1), 3–17.
12. Diallo, M. F. (2012). Effects of store image and store brand price-image on store brand purchase intention: Application to an emerging market. Journal of Retailing and Consumer Services, 19(3), 360–367.
13. Dodd, M. D., & Supa, D. W. (2011). Understanding the Effect of Corporate Social Responsibility on Consumer Purchase Intention. Public Relations Journal, 5(3), 1–19.
14. Dwivedi, A., Johnson, L. W., Mcdonald, R. E., Johnson, L. W., & Mcdonald, R. E. (2015). Celebrity endorsement , self-brand connection and consumer-based brand equity. Journal of Product & Brand Management, 24(5), 449–461.
15. Engel, J. F., Blackwell, R. D., & Miniad, P. . . (1995). Perilaku Konsumen (6th ed.). Jakarta: Binarupa Aksara.
16. Ghozali, I. (2006). Aplikasi Analisis Multivariate Dengan Program SPSS. Semarang: Badan Penerbit Universitas Diponegoro.
17. Hair, J. F., Black, W. C., Babin, B. J., & Anderson, R. E. (2010). Multivariate Data Analysis (7th ed.). Pearson Prentice Hall.
18. Homburg, C., & Giering, A. (2001). Personal Characteristics as Moderators of the Relationship Between Customer Satisfaction and Loyalty—An Empirical Analysis. Psychology & Marketing, 18(1), 43–66.
19. Hunt, J. B. (2001). The Impact of Celebrity Endorsers on Consumers’ Product Evaluations: A Symbolic Meaning Approach. Marketing Advances in Pedagogy, Process, and Philosophy – Annual Meeting, (1991), 1–8.
20. Kasri, R. A. (2013). Giving behaviors in Indonesia: Motives and marketing implications for Islamic charities. Journal of Islamic Marketing, 4(3), 306–324.
21. Keller, K. L. (1993). Conceptualizing, Measuring, and Managing Customer-Based Brand Equity. Journal Of Marketing, 57(1), 1–22.
22. Kim, H. W., Chan, H. C., & Gupta, S. (2007). Value-based Adoption of Mobile Internet: An empirical investigation. Decision Support Systems, 43(1), 111–126.
23. Kotler, P., & Keller, K. L. (2009). Manajemen Pemasaran. (B. Sabran, Ed.) (13th ed.). Jakarta: Erlangga.
24. Mittal, V., & Kamakura, W. A. (2003). Satisfaction, Repurchase Intent, and Repurchase Behavior: Investigating the Moderating Effect of Customer Characteristics. Journal of Marketing Research, 38(1), 131–142.
25. Nasution, H., Grant, K., & Mavondo, F. (2008). Mediating Role of Brand Equity in the Marketing – Sales and Business Performance Relationship. Journal of Business Research, (January), 1–9.
26. Ohanian, R. (1990). Construction and validation of a scale to measure celebrity endorsers’ perceived expertise, trustworthiness, and attractiveness. Journal of Advertising, 19(3), 39–52.
27. Pradhan, D., Israel, D., & Sethi, D. (2014). Celebrity endorsement: How celebrity–brand–user personality congruence affects brand attitude and purchase intention. Journal of Marketing Communications.
28. Ranaweera, C., McDougall, G., & Bansal, H. (2005). A model of online customer behavior during the initial transaction: Moderating effects of customer characteristics. Marketing Theory, 5(1), 51–74.
29. Sam, M. F. M., & Tahir, M. N. H. (2009). Website Quality and Consumer Online Purchase Intention of Air Ticket. International Journal of Basic & Applied Sciences, 9(10), 4–9.
30. Samat, M. F., Ramlee, N. A. Z., Bakar, H. A., Annual, N., & Rasid, M. F. R. M. (2016). Endorser Credibility and Its Influence on the Purchase Intention of Social Networking Sites Consumer : a Mediating Role of Attitudes Towards Sns. International Journal of Management and Applied Science, 2(12), 50–56.
31. Schiffman, & Kanuk. (2008). Perilaku Konsumen (7th ed.). Jakarta: Indeks.
32. Schiffman, L. G., & Kanuk, L. L. (2000). Consumer Behavior (5th ed.). New Jersey: Prentince-Hall.
33. Setiawan, L. (2018). Pengaruh Celebrity Endorsement Terhadap Purchase Intention. Manajemen Pemasaran, 12(1), 53–59.
34. Simon, C. J., & Sullivan, M. W. (2008). The Measurement and Determinants of Brand Equity: A Financial Approach. Marketing Science, 12(1), 28–52.
35. Simon, C. J., & Sullivan, M. W. (2008). The Measurement and Determinants of Brand Equity: A Financial Approach. Marketing Science, 12(1), 28–52.
36. (2018). The State of Influencer Marketing 2018 : Kupas Tuntas Tren Pemasaran Endorse. Jakarta.
37. Spry, A., Pappu, R., & Cornwell, T. B. (2011b). Celebrity endorsement , brand credibility and brand equity. European Journal of Marketing, 45(6), 882–909.
38. Spears, N., & Singh, S. N. (2004). Measuring attitude toward the brand and purchase intentions. Journal of Current Issues and Research in Advertising, 26(2), 53–66.
39. (2016). Metode Penelitian Kuantitatif, Kualitatif dan R&D. Bandung: PT Alfabet.
40. Wang, Y. S., Yeh, C. H., & Liao, Y. W. (2013). What drives purchase intention in the context of online content services? the moderating role of ethical self-efficacy for online piracy. International Journal of Information Management, 33(1), 199–208.
41. Washburn, J. H., & Plank, R. E. (2015). Measuring Brand Equity: An Evaluation of a Consumer-Based Brand Equity Scale. Journal of Marketing Theory and Practice, 10(1), 46–62.
42. Wu, P. C. S., Yeh, G. Y. Y., & Hsiao, C. R. (2011). The effect of store image and service quality on brand image and purchase intention for private label brands. Australasian Marketing Journal, 19(1), 30–39.
43. Yansah, N., Wahab, Z., & Shihab, M. S. (2018). Analisis Brand Equity Dan Keputusan Pembelian ( Studi Pada Pegadaian Syariah Di Kota Palembang). Journal of Management and Business Review, 15(1), 33–53.