Біль М. М., доктор економічних наук, старший науковий співробітник, старший науковий співробітник відділу проблем соціально-гуманітарного розвитку регіонів, ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України», м. Львів, Україна

ORCID ID: 0000-0003-4979-4019
e-mail: bmm1983@gmail.com

Мульска О. П., кандидат економічних наук, старший науковий співробітник відділу проблем соціально-гуманітарного розвитку регіонів, ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України», м. Львів, Україна

ORCID ID: 0000-0002-1666-3971
e-mail: oliochka.mulska@gmail.com

Добробут як домінанта економічного зростання: концептуально-методичний базис

Анотація. Україна досягла значного економічного зростання за останні десятиліття, що має причинно-наслідковий зв’язок зі змінами рівня економічної депривації на рівні регіонів і громад. Добробут не має прямого казуального зв’язку з економічним зростанням, оскільки враховує соціально-економічну нерівність, погіршення стану навколишнього середовища, доступ до медичних і освітніх послуг тощо. Рівень задоволеності життям та інші показники суб’єктивного добробуту корелюють зі зростанням доходів у короткотерміновому лазі, помірна довгострокова залежність спостерігається між добробутом та фінансовими детермінантами. Абсолютний дохід як фінансова домінанта відіграє центральну роль у визначенні суспільного добробуту в умовах економічного зростання.

Метою статті є поглиблення концептуально-методичного базису дослідження добробуту як домінанти економічного зростання.
Новизна статті полягає у виділені теоретико-методичних підходів дослідження градієнту «добробут-економічне зростання» через призму фінансових домінант (доходи, заощадження, рівень інвестиційної спроможності тощо). Доведено, що добробут є комплексним індикатором, який показує рівень забезпечення населення матеріальними, фінансовими, соціальними, культурними, духовними благами тощо. З метою використання добробуту як домінанти економічного зростання країни обґрунтовано необхідність регламентації соціальних стандартів і державних гарантій за окремими групами (споживчі, соціально-інфраструктурні, соціально-захисні, фінансові, майнові).

Визначено п’ять рівнів оцінювання добробуту: індивіда, домогосподарства, громади, регіону, держави. Аргументовано, що оцінювання добробуту на основі показника ВВП на одну особу, що застосовується у переважній кількості сучасних наукових дослідженнях, має суттєві недоліки, оскільки не враховує тіньових доходів населення, міграційних трансфертів, умов проживання домогосподарств, вартісної оцінки вільного часу, нерівності доходів домогосподарств.

Ключові слова: добробут; економічне зростання; дохід; заощадження; фінансові домінанти.

Література:

1. Dodge R., Annette P. Daly, Huyton J., Lalage D. Sanders The challenge of defining wellbeing. International Journal of Wellbeing. 2012. № 2(3). Рp. 222-235. DOI: 10.5502/ijw.v2i3.4.
2. Human suffering. URL: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/12179239 (дата звернення: 20.08.2020).
3. Kahneman D., Deaton A. High income improves evaluation of life but not emotional well-being. URL: https://www.pnas.org/content/pnas/107/38/16489.full.pdf (дата звернення: 20.08.2020).
4. Lee Y. S. New general theory of economic development: Innovative growth and distribution. Review of Development Economics. 2020. № 24. Рp. 402-423. https://doi.org/10.1111/rode.12654.
5. Libanova E., Osaulenko О., Cherenko L. Assessment of Quality of Life in Ukraine on the Basis of Subjective Indicators of Well-being : monograph. Libanova, Warsaw : RS Global Sp. z O.O., 2020.
6. Mulska O., Ivaniuk U. Children’s Welfare in Ukraine’s Economy : Analysis and Modelling. Modern Economics, 17(2019), 165-171. https://doi.org/10.31521/modecon.V17(2019)-26.
7. Popović М. Old and new theories of economic growth (I Part). Montenegrin Journal of Economics, Economic Laboratory for Transition Research (ELIT). 2005. № 1(2). Рp. 145-166.
8. Report by the Commission on the Measurement of Economic Performance and Social Progress. URL: https://www.oecd.org/statistics/measuring-economic-social-progress (дата звернення: 20.08.2020).
9. Ruttan W. V. The new growth theory and development economics: A survey. The Journal of Development Studies. 1998. Vol. 35, Issue 2. Pp. 1-26. https://doi.org/10.1080/00220389808422562.
10. Social progress globally. URL: https://www.socialprogress.org/index/global/results (дата звернення: 20.08.2020).
11. Steptoe A., Deaton A., Stone S. Subjective wellbeing, health, and ageing. The Lancet. 2015. Vol. 385, Issue 9968. Pp. 640-648. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(13)61489-0.
12. White C. S. Analysing wellbeing: a framework for development practice. Development in practice. 2010. № 20(2). Рp. 158-172. https://doi.org/10.1080/09614520903564199.
13. Амоша О., Гріневська С. Соціальна орієнтація економіки: проформа чи реальність? Економіст. 2012. № 7. С. 4-7. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/econ_2012_7_2 (дата звернення: 17.08.2020).
14. Біль М. М. Просторова мобільність населення : теорія, методологія, практика : монографія. Львів : ПАІС, 2018.
15. Дружиніна В. В., Макаров А. І. Результативність оцінки добробуту населення на місцевому рівні. Ефективна економіка. 2016. № 5. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4946. (дата звернення: 08.08.2020).
16. Методика вимірювання регіонального людського розвитку. URL: http://www.idss.org.ua. (дата звернення: 17.08.2020).
17. Парнюк В. Визначення поняття «доход» в економічній теорії. Економіка України. 2012. № 3. С. 36-48.